Ішов козак з Дону
«Ішов козак з Дону» або «Ой, ішов козак з Дону», також «Та йшов козак з Дону» — український тужливий козацький романс. Вперше опублікована 1805 року. Стала відомою після публікації у творі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.
«Ішов козак з Дону» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Записано | 1805 | |||
Жанр | бурлацький, тужливий, романс | |||
Мова | українська | |||
Автор слів | народна та козацька пісня | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Пісня має козацьке походження. Автентичне виконання збережено у селі Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області[1], де її включено у нематеріальну спадщину ЮНЕСКО елементу Козацькі пісні Дніпропетровщини.
Існує також пісня «Ішов чумак з Дону», яка перегукується в багатьох моментах з піснею «Ішов козак з Дону».
Опис ред.
Вперше опублікована у виданні 1805 року «Загальний новобраний співаник усіх найкращих російських авторів» (рос. Всеобщий новоизбранный песенник всех лучших российских авторов) під назвою «Ой йшов козак з Дому» в скороченому вигляді з 16 рядків[2]. В пісні використовується гідронім Дон[3]. Спопуляризована у п'єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, а також в опері «Наталка Полтавка»[4] мелодію подав композитор Микола Лисенко[2]. Етнограф та фольклорист Микола Маркевич відносив пісню до бурлацьких[5].
У пісні оспівується продаж сестри османцям[6]. За іншою версією козак купує у пана дівчину. Дівчина від того сума й каже, що вона є братом для нього. Вона дорікає козакові[7]. На думку історика та фольклориста Миколи Закревського, це найулюбленіша пісня українського селянина. Зазвичай її виконує чоловік в тужливому настрої, особливо, якщо вип'є горілки[8]. Силабічний розмір є однаковим. Існує дві варіації пісні: тужлива та весела з музикою для танцю[8].
Історик Михайло Максимович подавав пісню зі словами «Да бурлаче, бурлаче». Пісню також публікували Філарет Колесса, Алоїз Єдлічка, Пало Чубинський, Олексій Гатцук, Тарас Шевченко, Осип Бодянський. Історик Микола Костомаров записував пісню у Харківській губернії[9]. Композитор Петро Чайковський в концерті b-моль частини першої виконував пісню, яка збігається з «Ішов козак до Дону». Вона записана композитором зі слів сліпих лірників у Браїлові[10].
Статус ред.
Пісню внесено у перелік нематеріальної спадщини ЮНЕСКО Козацькі пісні Дніпропетровщини зі статусом «вразлива». Автентичне виконання поширено у селі Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області[1].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини», 2021.
- ↑ а б Грица, Дей, Марченко, 1975, с. 522.
- ↑ Колесник, 2014, с. 12.
- ↑ Украинскій сборникъ И. И. Срезневскаго, Книжка первая. — Харьковъ: В Универ. тип., 1838. — С. 57—58.
- ↑ Южно-руські пісні, 1857, с. 2.
- ↑ Карбашевська, 2015, с. 258.
- ↑ Гончаренко, 2021, с. 27.
- ↑ а б Та йшовъ Козакъ зъ Дону, 1860, с. 74.
- ↑ Грица, Дей, Марченко, 1975, с. 522-523.
- ↑ Савицький, 1985, с. 40.
Джерела ред.
- Першоджерела
- Закаревскій Н. Та йшовъ Козакъ зъ Дону // Старосвѣтскій бандуриста. Избранныя малороссійскія и галицкія пѣсни и думы / Собралъ Николай Закревскій. — Москва : Въ Университетской Типографіи, 1860. — Т. 1. — С. 73—74.
- Новѣйшій и отборнѣйшій россійскій всеобщій пѣсенникъ, расположенный на три части. — Санктпетербургъ : При 1 кадетскомъ корпусѣ, 1806.
- Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини» // Міністерство культури України. — 2021.
- Маркевич М. А. Южно-руські пісні: зъ голосами. — Петербургъ : Собственность Издателя, 1857. — 97 с.
- Монографії
- Грица С. Й., Дей О. І., Марченко М. Г. Наймитські та заробітчанські пісні. — Київ : Наукова думка, 1975. — 572 с.
- Наукові статті
- Гончаренко О. М. Романтично-еротичний аспект українських народних пісень про козака-коханця // Science and Education a New Dimension. — 2021. — № IX. — С. 25-28. — ISSN 2308-5258. — DOI: .
- Карбашевська О. В. Історична балада: українсько-британський контекст // Н Іноземна філологія. — Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. — Вип. 128. — С. 253-260. — ISSN 2078-340.
- Колесник Н. Структура статті в словнику фольклоронімів (на матеріалі бурлацьких та наймитських пісень) // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). — 2014. — № 2. — С. 7-14.
- Савицький Р. Всесвітня музика й український мелос // Сучасність. — Мюнхен : Українське товариство закордонних студій «Сучасність», 1985. — № 1. — С. 40-51.