Вікіпедія

Іридодіагностика

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Діагностика.

Іридодіагностика — діагностика хвороб за змінами структури, кольору та рухливості райдужної оболонки ока.[1][2][3][4][5]

Зелено-жовта райдужна оболонка навколо прозорої зіниці
Мапа іридодіагностики лівої райдужної оболонки ока людини.
Мапа іридодіагностики правої райдужної оболонки ока людини.

Відповідно до уявлень іридодіагностів, цей метод діагностики оснований на знанні того, що кожний орган людського організму має рефлекторний зв'язок із певною ділянкою райдужної оболонки ока. І якщо якийсь орган або частина тіла «дають збій», очі відразу це відображають на ній. Саме за іридознаками — патологічними змінами на райдужній оболонці, що мають конкретну інтерпретацію, іридодіагност припускає характер патологічних змін в організмі. У Європі, включаючи Польщу, іридодіагностика як і раніше не є багато популярна.

Противники ред.

Наукові дослідження, проведені методами доказової медицини, показали, що ймовірність правильно визначити діагноз за допомогою іридодіагностики не вище звичайної випадковості[джерело не вказане 1132 дні]. У зв'язку з цим іридодіагностика скептиками часто розглядається як псевдонаука чи шарлатанство[6][7][8][9][10]
Згідно з сучасними науковими даними, текстура райдужної оболонки ока є фенотиповою рисою і розвивається в ході внутріутробного розвитку, не зазнаючи змін після народження. Стабільність структури райдужної оболонки ока використовується як основа для біометричних методик ідентифікації особистості[11][12].

При цьому в березні 2021 року медики з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) опублікували в журналі «EClinicalMedicine» статтю, в якій вказали на виявлений в сітківці ока біомаркер серцево-судинних захворювань на основі даних клінічних досліджень 13 940 осіб[13][14].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Метод иридодиагностики. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2021.
  2. ↑ Кривенко В.В., Лисовенко Г.С., Потебня Г.П., Сядро Т.А. Иридодиагностика. Справочник. - К., "Украинская Советская Энциклопедия" имени М.П.Бажана, 1991.-140 с.
  3. ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Лисовенко Галина Степановна, Потебня Григорий Платонович, Сядро Тамила Александровна. Нетрадиционные методы диагностики и терапии / АН УССР. Ин-т проблем онкологии им. Р.Е. Кавецкого. - К. : Наукова думка, 1990. - 344 с. : ил. - Библиогр.: с. 329-343. - ISBN 5-12-001813-0
  4. ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Потебня Григорий Платонович. Иридодиагностика и ее значение для фитотерапии; АН УССР, Центр. республ. ботан. сад. - К. : Наукова думка, 1988. - 111 с. : вкл. л, ил. - Библиогр.: с. 107-109. - ISBN 5-12-000273-0
  5. ↑ Cline D; Hofstetter HW; Griffin JR. Dictionary of Visual Science. 4th ed. Butterworth-Heinemann, Boston 1997. ISBN 0-7506-9895-0
  6. ↑ Iridology. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 лютого 2013.
  7. ↑ Robert E. Bartholomew, Michael Likely. Subsidising Australian pseudo-science: is iridology complementary medicine or witch doctoring?//Australian and New Zealand Journal of Public Health Volume 22, Issue 1, pages 163—164, January 1998 [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]

    Iridology is quackery and has absolutely no scientific basis. In this regard, iridology is tantamount to witch doctoring
  8. ↑ Douglas Stalker, Clark N. Glymour. Examining holistic medicine. New York: Prometheus Books, 1985. p.172-178
  9. ↑ Greasley P. Is evaluating complementary and alternative medicine equivalent to evaluating the absurd?//Eval Health Prof. 2010 Jun;33(2):127-39. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2013.
  10. ↑ John K. Gilbert. Science Education: Science, education, and the formal curriculum. p/16-17
  11. ↑ Handbook of remote biometrics : for surveillance and security. New York: Springer. 2009. с. 27. ISBN 978-1-84882-384-6. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  12. ↑ Biometrics : personal identification in networked society (вид. [Online-Ausg.]). New York: Springer. 1996. с. 117. ISBN 0-7923-8345-1. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  13. ↑ Christopher P. Long, Alison X. Chan et al. Prevalence of subclinical retinal ischemia in patients with cardiovascular disease — a hypothesis driven study//Thelancet. 2021 March 02. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  14. ↑ В сетчатке глаза обнаружили биомаркер сердечно-сосудистых заболеваний//Naked-science.ru. 10.03.2021. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іридодіагностика&oldid=37770292