Іридодіагностика
Іридодіагностика — діагностика хвороб за змінами структури, кольору та рухливості райдужної оболонки ока.[1][2][3][4][5]



Відповідно до уявлень іридодіагностів, цей метод діагностики оснований на знанні того, що кожний орган людського організму має рефлекторний зв'язок із певною ділянкою райдужної оболонки ока. І якщо якийсь орган або частина тіла «дають збій», очі відразу це відображають на ній. Саме за іридознаками — патологічними змінами на райдужній оболонці, що мають конкретну інтерпретацію, іридодіагност припускає характер патологічних змін в організмі. У Європі, включаючи Польщу, іридодіагностика як і раніше не є багато популярна.
Противники Редагувати
Наукові дослідження, проведені методами доказової медицини, показали, що ймовірність правильно визначити діагноз за допомогою іридодіагностики не вище звичайної випадковості[джерело не вказане 927 днів]. У зв'язку з цим іридодіагностика скептиками часто розглядається як псевдонаука чи шарлатанство[6][7][8][9][10]
Згідно з сучасними науковими даними, текстура райдужної оболонки ока є фенотиповою рисою і розвивається в ході внутріутробного розвитку, не зазнаючи змін після народження. Стабільність структури райдужної оболонки ока використовується як основа для біометричних методик ідентифікації особистості[11][12].
При цьому в березні 2021 року медики з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) опублікували в журналі «EClinicalMedicine» статтю, в якій вказали на виявлений в сітківці ока біомаркер серцево-судинних захворювань на основі даних клінічних досліджень 13 940 осіб[13][14].
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Метод иридодиагностики. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Кривенко В.В., Лисовенко Г.С., Потебня Г.П., Сядро Т.А. Иридодиагностика. Справочник. - К., "Украинская Советская Энциклопедия" имени М.П.Бажана, 1991.-140 с.
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Лисовенко Галина Степановна, Потебня Григорий Платонович, Сядро Тамила Александровна. Нетрадиционные методы диагностики и терапии / АН УССР. Ин-т проблем онкологии им. Р.Е. Кавецкого. - К. : Наукова думка, 1990. - 344 с. : ил. - Библиогр.: с. 329-343. - ISBN 5-12-001813-0
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Потебня Григорий Платонович. Иридодиагностика и ее значение для фитотерапии; АН УССР, Центр. республ. ботан. сад. - К. : Наукова думка, 1988. - 111 с. : вкл. л, ил. - Библиогр.: с. 107-109. - ISBN 5-12-000273-0
- ↑ Cline D; Hofstetter HW; Griffin JR. Dictionary of Visual Science. 4th ed. Butterworth-Heinemann, Boston 1997. ISBN 0-7506-9895-0
- ↑ Iridology. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 лютого 2013.
- ↑ Robert E. Bartholomew, Michael Likely. Subsidising Australian pseudo-science: is iridology complementary medicine or witch doctoring?//Australian and New Zealand Journal of Public Health Volume 22, Issue 1, pages 163—164, January 1998 [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Iridology is quackery and has absolutely no scientific basis. In this regard, iridology is tantamount to witch doctoring
- ↑ Douglas Stalker, Clark N. Glymour. Examining holistic medicine. New York: Prometheus Books, 1985. p.172-178
- ↑ Greasley P. Is evaluating complementary and alternative medicine equivalent to evaluating the absurd?//Eval Health Prof. 2010 Jun;33(2):127-39. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2013.
- ↑ John K. Gilbert. Science Education: Science, education, and the formal curriculum. p/16-17
- ↑ Handbook of remote biometrics : for surveillance and security. New York: Springer. 2009. с. 27. ISBN 978-1-84882-384-6.
- ↑ Biometrics : personal identification in networked society (вид. [Online-Ausg.]). New York: Springer. 1996. с. 117. ISBN 0-7923-8345-1.
- ↑ Christopher P. Long, Alison X. Chan et al. Prevalence of subclinical retinal ischemia in patients with cardiovascular disease — a hypothesis driven study//Thelancet. 2021 March 02. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ В сетчатке глаза обнаружили биомаркер сердечно-сосудистых заболеваний//Naked-science.ru. 10.03.2021. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.