Інтуїція

Інтуї́ція (лат. intueor, згодом лат. intuitio — споглядання) — здатність людини несвідомо, відчуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, знання. Синоніми — чуття, проникливість, здогад, передчуття, без детального аналізу деталей навколишнього світу. У філософії — безпосереднє осягнення істини без досвіду і логічних умовиводів.

Інтуїція в філософії

В історії філософії зміст поняття інтуїції розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального знання або споглядання (інтелектуальна інтуїція). Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове прозріння (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку розуму.

В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. Рене Декарт, наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті достовірніше, ніж сама дедукція…».

В філософії Іммануїла Канта інтуїція є базовою пізнавальною (когнітивною) здатністю, еквівалент якої в широкому сенсі може бути названий перцепцією, тобто сприйняттям, відчуттям, розумінням, проникливістю. Кант вважав, що розум сприймає всі наші зовнішні відчуття в формі простору, а всі внутрішні відчуття (пам'ять, думки) — в формі часу.

Інтуїція в психології

Згідно з працями Деніеля Канемана, інтуїція — це здатність автоматичного продукування рішень без тривалих логічних міркувань або доказів

Джерела

• Інтуїція // Етимологічний словник української мови: у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с. — C. 312.
• Інтуїція // Словник іншомовних слів / уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута. — К.: Наукова думка, 2000. — 680 с. — С. 236.
• Поліщук О. П. Інтуїція: природа, сутність, евристичний потенціал. — К.: ПАРАПАН, 2010.

Література

• Інтуїція // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Безпосереднє знання // там же.

Посилання

• Інтуїція [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• ІНТУЇЦІЯ [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• ІНТУЇЦІЯ [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Інтуїція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 434.
• Інтуїція // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 551-552. — 1000 екз.