Іліан Ілієв (болг. Илиан Илиев, нар. 2 липня 1968, Варна) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2023 року очолює тренерський штаб національної збірної Болгарії.

Ф
Іліан Ілієв
Іліан Ілієв
Іліан Ілієв
Особисті дані
Народження 2 липня 1968(1968-07-02) (56 років)
  Варна, Болгарія
Зріст 173 см
Громадянство  Болгарія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1991 Болгарія «Черно море» 123 (31)
1991–1995 Болгарія «Левскі» 85 (19)
1993–1994   Туреччина «Алтай» 12 (2)
1995–1997 Португалія «Бенфіка» 40 (4)
1997–1998 Болгарія «Славія» (Софія) 11 (1)
1998 Туреччина «Бурсаспор» 15 (3)
1998–1999 Греція АЕК 8 (0)
1999 Болгарія «Левскі» 11 (0)
1999–2002 Португалія «Марітіму» 76 (6)
2002–2003 Португалія «Салгейруш» 24 (0)
2003–2004 Болгарія «Черно море» 18 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–2000 Болгарія Болгарія 34 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2006 Болгарія «Черно море»
2006–2007 Болгарія «Бероє»
2008–2012 Болгарія «Бероє»
2012–2013 Болгарія «Левскі»
2014–2015 Ангола «Інтерклубі»
2016 Болгарія «Локомотив» (Пловдив)
2017 Болгарія «Верея»
2018– Болгарія «Черно море»
2023– Болгарія Болгарія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Левскі» та «Бенфіка», а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1998 року.

Клубна кар'єра

ред.

Починав свою кар'єру футболіста в місцевому клубі «Черно море». Після хороших результатів за юнацькі команди клубу він був включений в основний склад команди в 1986 році. За п'ять сезонів, з 1986 по 1991 рік, Ілієв провів за клуб 123 матчі і забив 31 гол.

Перед сезоном 1991/92 він перейшов в софійський «Левскі», з яким у наступні п'ять років тричі ставав чемпіоном Болгарії і двічі виграв Кубок Болгарії.

У 1995 році Іліан став футболістом португальської «Бенфіки», через рік ставши в її складі володарем Кубка Португалії. Загалом відіграв за лісабонський клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

Згодом з 1997 року за болгарську «Славію», турецький «Бурсаспор», грецький АЕК, після чого повернувся в «Левскі», втім у жодній з команд надовго не затримався.

З 1999 року грав за португальські клуби «Марітіму» та «Салгейруш», а з завершив кар'єру футболіста у своєму першому клубі «Черно море» в 2004 році.

Виступи за збірну

ред.

22 вересня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Болгарії в товариському матчі з Туреччиною.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, де зіграв у трьох матчах[1].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

ред.

Після завершення кар'єри футболіста в 2004 році Ілієв відразу ж перейшов на тренерську діяльність. У червні 2004 року він був призначений головним тренером рідного для нього клубу «Черно море». 3 березня 2006 року Ілієв пішов у відставку після домашньої поразки (0:1) від команди «Родопа Смолян».

З 2006 року[2] очолював болгарський «Бероє»[3]. Під його керівництвом клуб в сезоні 2009/10 вперше у своїй історії виграв Кубок Болгарії, що дозволило йому брати участь у кваліфікації Ліги Європи УЄФА 2010/11. А сам Ілієв був визнаний найкращим тренером болгарського чемпіонату 2009/10 за версією асоціації болгарських футболістів.

6 квітня 2012 року було оголошено про те, що Ілієв стане новим головним тренером софійського «Левскі». Він повинен був завершити сезон на чолі «Берое», а на новій посаді почати працювати зі старту сезону 2012/13. Його контракт був розрахований до червня 2015 року, але 12 квітня 2013 року керівництво «Левскі» звільнило Ілієва.

В середині травня 2014 року Ілієв досяг угоди з ангольським клубом «Інтерклубі». Він був призначений головним тренером, а його співвітчизник Петар Костадінов — помічником[4].

У 2016 році Ілієв повернувся на батьківщину, очоливши пловдивський «Локомотив». Команда посіла п'яте місце в чемпіонаті Болгарії за підсумками сезону 2015/16, поступившись четвертою єврокубковою сходинкою софійській «Славії» лише за особистими зустрічами. 17 жовтня 2016 року після поразки (1:2) від «Локомотива» з Горна-Оряховиці Ілієв оголосив про те, що покидає пловдивський «Локомотив»[5].

На початку 2017 року він підписав контракт з новоутвореним казахстанським клубом «Алтай», але він був розірваний в лютому 2017 року, оскільки клуб в кінцевому результаті не отримав ліцензію на участь у казахстанській Прем'єр-лізі[6].

9 червня 2017 року Ілієв був призначений головним тренером команди болгарської Першої ліги «Верея»[7]. Після успішного періоду у клубі у грудні 2017 року він знову очолив рідне для себе «Черно море»[8].

З 2023 року очолює тренерський штаб національної збірної Болгарії.

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Левскі»: 1992-93, 1993-94, 1994-95
«Левскі»: 1991-92, 1993-94
«Бенфіка»: 1995-96

Як тренера

ред.
«Бероє»: 2009-10

Особисте життя

ред.

Син Іліан Ілієв-молодший (нар. 1999) також став футболістом.

Примітки

ред.
  1. The Bulgarian squad for the 1998 World Cup finals. bulgarian-football.com. Архів оригіналу за 8 липня 2011.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Beroe back to their best under Iliev. UEFA.com. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  4. Ілієв пое африканския Інтер, Илиан ще роботи Ангола. topsport.bg. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 13 липня 2018.
  5. старші від треньорът на Локомотив Илиан Ілієв подаде доставка. lokomotivpd.com. 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Илиан Ілієв: разтрогнах договору сі з "Алтай. topsport.bg. 25 березня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  7. Іліан Ілієв е новият старші від треньор на ПФК Верея. fcvereya.bg. 9 червня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2018.
  8. Чорно море" се разбра з Илиан Ілієв. Cherno More official website. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.

Посилання

ред.