Іллєнко Емілія Іоанівна
Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
Емі́лія Іоа́нівна Іллє́нко (*23 листопада 1934, Бухарест, Румунія — †?, Київ, Україна) — радянський, український кінорежисер Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Іллєнко Емілія Іоанівна | |
---|---|
Дата народження | 23 листопада 1934 |
Місце народження | Бухарест, Румунія |
Дата смерті | невідомо |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Совське кладовище |
Громадянство |
![]() |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | режисер, сценарист |
IMDb | ID 0407936 |
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1959). Була членом Національної спілки кінематографістів України.
Сім'я: Була дружиною Вадима Іллєнка (1932—2015) — українського кінооператора та кінорежисера .
Зі спогадів актриси Людмили Єфименко про Вадима Іллєнка: „Його покійна дружина Емілія заради нього кинула професію і батьківщину. Переїхала з Румунії до Києва, присвятила себе вихованню дочок, а потім — онуків“[1].
Похована в Києві на Совському кладовищі. У 2015 році Вадима Іллєнка поховали на Совському кладовищі біля могили дружини[2].
ФільмографіяРедагувати
- «Над нами Південний Хрест» (1965, асистент режисера у співавт.; реж. І. Болгарин, В. Іллєнко)
- «Вечір на Івана Купала» (1968, асистент режисера у співавт.; реж. Юрій Іллєнко)
- «Зозуля з дипломом» (1971, асистент режисера у співавт.; реж. Вадим Іллєнко)
Другий режисер на картинах:
- «Грачі» (1980, реж. К. Єршов)
- «Відьма» (1990, реж. Галина Шигаєва)
- «Розсмішіть клоуна» (1984, реж. Микола Рашеєв)
- «Господи, прости нас, грішних» (1992, реж. А. Войтецький) та ін.
Сценарист у співавт. з Вадимом Іллєнком:
- «Геллі і Нок» (1995, реж. В. Іллєнко) за О. Гріном[3].
ПриміткиРедагувати
ПосиланняРедагувати
- Emiliya Ilyenko 1 на сайті IMDb (англ.)
- Emilya Ilyenko 2 на сайті IMDb (англ.)
- Емілія Іллєнко на kinokolo.ua
- Емілія Іллєнко на Kinopoisk.ru
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |