Відкрити головне меню

Єршов Костянтин Володимирович

український та російський актор, режисер

Єршов Костянтин Володимирович (1 липня 1935, Челябінськ — 28 грудня 1984, Київ) — український та російський актор, режисер, член Спілки кінематографістів України.

Костянтин Володимирович Єршов
Костянтин Володимирович Єршов.jpg
Народився 1 липня 1935(1935-07-01)
Челябінськ
Помер 28 грудня 1984(1984-12-28) (49 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, сценарист
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
IMDb ID 0947669

БіографіяРедагувати

Народився 1 липня 1935 року в місті Челябінську в родині службовців. У 1958 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету.

У 19601964 роках був актором Театру російської драми імені Лесі Українки. У 19661967 роках працював на «Мосфільмі». В 1967 році закінчив Вищі режисерські курси в Москві. З 1968 року — режисер Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка.

 
Могила Костянтина Єршова

Помер 28 грудня 1984 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8а).

ТворчістьРедагувати

Знявся в українських фільмах: «Спадкоємці» (Костя), «За двома зайцями» (Пляшка), «День Ангела» (Гризлов), «Вечір на Івана Купала» (Афанасій), «Дума про Британку», «Веселі Жабокричі» (Герасим) та інших.

Поставив на «Мосфільмі» кінокартину «Вій» (1967, у співавт.; також співавт. сцен.), а на «Ленфільмі» — «Степанова пам'ятка» (1976, співавт. сцен) і «Людина, якій щастило» (1978, співавт. сцен.).

На Кіностудії імені О. Довженка створив стрічки: «Пізня дитина» (1970), «Щовечора після роботи» (1973, співавт. сцен. з О. Прокопенком), «Жінки жартують серйозно» (1980, авт. сцен.), «Грачі» (1982, авт. сцен.), «Не було б щастя...» (1983, авт. сцен.).

Автор сценарію до фільму «Звинувачується весілля» (1986).

1989 року у Києві вийшла книга: Ершов К. «Сценарий. Воспоминания».

ДжерелаРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.56;
  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.138.