Матвєєв Євген Семенович
Євген Семенович Матвєєв (8 березня 1922, с. Новоукраїнка, Херсонська область, Українська РСР — 1 червня 2003, Москва, Росія) — радянський актор, кінорежисер. Народний артист СРСР (1974). Лауреат Державної премії Росії (1974), СРСР (1977).
Матвєєв Євген Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Евгений Семёнович Матвеев | ||||
Народився | 8 березня 1922 с. Новоукраїнка, Херсонська область, УРСР | |||
Помер | 1 червня 2003 (81 рік) Москва, Росія | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, режисер | |||
Заклад | Tyumen Drama Theatred, Новосибірський драматичний театр «Червоний факел»d, Державний академічний Малий театр Росії і Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | з 1939 | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Членство | СК СРСР | |||
IMDb | ID 0560628 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Матвєєв Євген Семенович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
ред.Батьки — Семен Калинович Матвєєв та Надія Федорівна Коваленко. Навчався місті Олешки де вперше побачив виставу, після чого театр став його єдиною мрією. Євген Семенович брав участь в самодіяльності, де виступав як фокусник, танцюрист, співак. Після закінчення дев'ятого класу Євген Семенович поїхав на навчання до Херсону. В херсонському театрі Євген Матвєєв брав участь в масових сценах, грав невеликі ролі[1]. Під час виконання ролі музиканта у виставі («Безталанна») на Євгена Семеновича звернув увагу Микола Черкасов. Він порекомендував Євгену Семеновичу їхати до Києва на навчання до Олександра Довженко.
Навчався у кіноакторській школі при Київській кіностудії (1940–1941). Працював у Малому театрі (1952–1968).
Знімався у фільмах: «Доброго ранку», «Шукачі», «Піднята цілина», «Рідна кров» та ін., поставив стрічки: «Любов земна», «Доля» тощо. Зіграв Василя Гулявіна в українській кінокартині «Лють» (1965), співавтор сценарію і виконавець ролі Будулая у стрічці «Циган» (1969).
Поставив в Україні фільм «Поштовий роман» (1969), де зіграв Ковшова.
Похований на Новодівочому кладовищі.
Фільмографія
ред.Акторська діяльність
ред.- 1955 — Доброго ранку — Судьбінін Сергій Миколайович
- 1955 — Дорога — Гриша
- 1956 — Шукачі — Андрій Лобанов
- 1957 — Дім, в якому я живу — Костянтин Давидов
- 1958 — Вісімнадцятий рік — Іван Лукич Сорокін
- 1958 — Справа «строкатих» — Лобанов
- 1958 — Піднята цілина — Макар Нагульнов
- 1959 — Лоша — Трохим
- 1960 — Воскресіння — Нехлюдов
- 1963 — Рідна кров — Федотов
- 1964 — Мати і мачуха — Микола Васильович Кругляков
- 1965 — Перша Бастилія — Потапов
- 1965 — Лють — Василь Гулявін
- 1967 — Циган — Будулай
- 1968 — Крах — Павловський
- 1969 — Поштовий роман — Ковшов
- 1970 — Ті, що зберегли вогонь — Іван Клявін
- 1970 — Спорт, спорт, спорт
- 1971 — І був вечір, і був ранок… — Ярцев
- 1972 — Сибірячка — Добротін
- 1972 — Смертний ворог — Арсеній Клюквін
- 1972 — Приборкання вогню — директор заводу
- 1973–1974 — Високе звання — Шаповалов
- 1974 — Любов земна — Захар Дерюгин
- 1977 — Солдати свободи — Л. І. Брежнєв
- 1977 — Доля — Захар Дерюгин
- 1977 — Фронт за лінією фронту — секретар обкому Семиренко
- 1978 — Омелян Пугачов — Омелян Пугачов
- 1979 — Особливо важливе завдання — Кирилов
- 1981 — Фронт в тилу ворога — Семиренко
- 1984 — Перемога — Карпов
- 1986 — Час синів
- 1986 — Заповіт
- 1988 — Батьки — тесть
- 1989 — Чаша терпіння — Мєдніков
- 1990 — Клан — Л. І. Брежнєв
- 1990 — Місце вбивці вакантне... — Книш
- 1992 — Доброї ночі! — Пал Палич
- 1995 — Любити по-російськи — Валерьян Петрович Мухін
- 1996 — Любити по-російськи-2 — Мухін
- 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор — Мухін
Режисерські роботи
ред.- 1967 — Циган
- 1969 — Поштовий роман
- 1972 — Смертний ворог
- 1974 — Любов земна
- 1977 — Доля
- 1979 — Особливо важливе завдання
- 1981 — Скажені гроші
- 1985 — Перемога
- 1986 — Час синів
- 1989 — Чаша терпіння
- 1995 — Любити по-російськи
- 1997 — Любити по-російськи-2
- 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор
Автор сценарію
ред.- 1974 — Любов земна
- 1977 — Доля
- 1981 — Скажені гроші
- 1985 — Перемога
Примітки
ред.- ↑ В Херсоні «народилась» Матвєєвська премія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 8 травня 2013.
Джерела
ред.- О. В. Ясь. Матвєєв Євген Семенович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 550. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.217;
- Митці України. К., 1992. — С.391;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К.; 1997. — С.391;
- Евгений Матвеев// Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.595—616;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 —С.475;
- Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.341—352;
- Матвеев Е. Искра из памяти. М., 2000;
- Матвеев Е. Судьба по-русски. М.,2000;
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.246-248.