Ізидор Білак
Ізидор (Ісидор, Сидір) Білак (Біляк), (мад.) Bilák Izidor, 26 травня 1889, Лисичово, жупа Берег, Австро-Угорщина — 3 січня 1944, Пицел коло Будапешту, Угорське королівство — український педагог, фольклорист, публіцист, етнограф.
| Ізидор Білак | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
26 травня 1889 Лисичово | |||
| Помер |
3 січня 1944 (54 роки) Пецель[d], Геделлейський ярашd, Пешт-Піліш-Шольт-Кішкунd, Угорське королівство | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Угорське королівство Чехословаччина | |||
| Діяльність | журналіст | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Ізидор Білак походив з лисичовської селянської родини, але дід його був грекокатолицьким кантором в тому селі, а бабуся походила з родини священника. В Лисичові закінчив народну школу, потім учительску семінарію в Унгварі, а в Будапешті закінчив педагогічне училище для викладачів горожанських шкіл. В січні 1919 р. отримав в Мінистерстві Руської Країни в Будапешті посаду інспектора шкіл Руської Країни. Після ліквідації регіону і входження Підкарпатської Руси до складу Чехословаччини быв професором горожанської школи в Пицелу під Будапештом, а потім її директором.
Творчість ред.
Почав писати з 1908 р., ще під час навчання в семінарії, статті, етнографічні дописи, оповідання, поезію, збирати народні співанки, публікувати свою творчість в газеті «Наука», яку тоді видавав А. Волошин, а також в календарях. Активно виступав також в газеті «Görögkatholikus Szemle» (Греко-католицький огляд) із статтями на русино-українську тематику. а також в інших угорських періодичних виданнях (Nemzeti Újság, Új Nemzedék, Budapesti Környék), у тому числі у фахових педагогічних періодиках (Néptanítók Lapja, Orsz. Polg. Iskol. Tanáregyes. Kőzlőny).
Окрім угорської преси, писав також у російсько-, україно- та русиномовні видання — («Нова Недѣля», «Карпатска Недѣля», «Руська Правда», «Руська Молодежь», «Литературна Недѣля»).
Вибрані твори ред.
- Dolha és vidékének néprajza (Народопис Довгого и околицѣ) // Néprajzi Értesítő XVI. 1915, XVII. 1916 (співавтор Г. Стрипський)
- Жаворонокъ. Собраніе русскихъ пѣсней и пословицъ подкарпатскаго народа. Собралъ Исидоръ Билякъ, школьный инспекторъ. Ужгород, 1926.
Література ред.
- Изидоръ Бѣлакъ. (Посмертна згадка). //Литературна недѣля, 1944, с. 47.
- Мишанич О. В.: Сидір Білак. //На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття /Упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., приміт. та слов. О. В. Мишанича. — Ужгород: Карпати, 1984—528 с. С. 508
- Поп, Іван: Білак Ізидор. //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 Сс. 53–54.
- Іштван Удварі: Зберька жерел про студії русинського писемства. ІІІ. Гіадор Стрипськый, народописник, бібліограф, языкознатель, товмач. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 21. Nyíregyháza, 2007. ISBN 963 9385 16 6 Ö ISBN 978-963-7336-70-6 С. 18.