Ігнасіо Мануель Альтамірано

Ігнасіо Мануель Альтамірано (1834—1893) — мексиканський письменник, військовик та громадський діяч. Здобув освіту в Літературному інституті міста Толука на стипендію для учнів-індіанців. Далі вивчав юриспруденцію в Колехіо Летран (ісп. Colegio de San Juan de Letrán).

Громадянство	Мексика
Ім'я при народженні	ісп. Ignacio Manuel Altamirano Basilio
Друге прізвище в іспанському імені	Basiliod
Дата народження	13 листопада 1834(1834-11-13)[…]
Місце народження	Tixtla de Guerrerod
Дата смерті	13 лютого 1893(1893-02-13)[…] (58 років)
Місце смерті	Санремо
Місце поховання	Ротонда видатних діячів
Рідна мова	іспанська
Рід діяльності	журналіст, політик, письменник, поет, дипломат, адвокат, прозаїк-романіст, педагог, військовослужбовець, правник
Сфера роботи	право, белетристика, журналістика, педагогіка і політика
Посада	Member of the Chamber of Deputies of Mexicod і консул
Заклад освіти	Instituto Literario de Tolucad і Q1108060?
Навчався у	Ignacio Ramírezd
Місце активності	Мехіко
Початок активної діяльності	1854 — 1893
Кінець активної діяльності	1893
Участь у	revolution of Ayutlad і Siege of Querétarod
Військове звання	полковник
Член у	Sociedad Mexicana de Geografía y Estadísticad, Liceo Hidalgod і Sociedad Nezahualcóyotld
Жанр	оповідання і роман
Статус авторського права як автора	термін дії авторських прав закінчивсяd
Ігнасіо Мануель Альтамірано у Вікісховищі

Біографія

У 1855 році приєднався до руху проти диктатури генерала Антоніо де Санта-Анни (Революція Аютли). Був помітною фігурою лівого крила ліберальної партії — «пурос», боровся у війні за Реформу. У 1858—1871 роках входив до найближчого оточення президента Беніто Хуареса. У 1862—1867 роках брав участь у відбитті англо-франко-іспанської інтервенції, закінчивши війну полковником.

Альтамірано був засновником низки періодичних видань: «Ель федераліста» (1867), «Ель коррео де Мехіко» (1867), «Ла трибуна» (1875), «Ла републіка» (1980); «Ла ренасім'єнто» (1869). Всі ці видання відіграли велику роль у політичній стабілізації.

У 1870—1880-х роках Альтамірано очолив рух «літературного мексиканізму», який проголошував принцип культурного звільнення та самоствердження. Велику увагу Альтамірано приділяв проблемі співвідношення національної традиції та європейської спадщини, своєрідності іспанської мови у країнах Латинської Америки. У художній творчості Альтамірано романтичне світовідчуття поєднується з костумбристським потягом до зображення національної конкретики та елементами реалістичного методу.

Тричі обирався депутатом Палати депутатів Конгресу. У 1870 році був посвячений у масонство, в 1879 році досяг 33-го ступеня.

Помер 13 лютого 1893 року в Сан-Ремо (Італія). Останки кремовані, був похований на батьківщині.

Пам'ять

У 1934 році його прах був перепохований на Ротонді видатних діячів.

13 лютого 1960 року в Сан-Ремо (Італія) було відкрито пам'ятник Ігнасіо Мануелю Альтамірано, подарований місту президентом Адольфо Лопесом Матеосом.

Мексиканських вчителів нагороджують медаллю «Ігнасіо Мануель Альтамірано» за 50 років педагогічного стажу.

13 лютого 1993 року його ім'я висічено золотими літерами (бронзою з позолотою) на Стіні пошани в залі засідань Палати депутатів мексиканського Конгресу.

Література

• Nacci, Chris N. Ignacio Manuel Altamirano. New York: Twayne Publishers 1970.