Іван Милев (болг. Иван Милев; нар. 18 лютого 1897 Казанлик — пом. 25 грудня 1927 Софія) — болгарський художник і сценограф, один з головних представників болгарського модерну.

Іван Милев
болг. Иван Милев
Ivan milev selfportrait.jpg
автопортрет
Народження 18 лютого 1897(1897-02-18)
Казанлик
Смерть 25 грудня 1927(1927-12-25) (30 років)
  Софія
(грип)
Країна Болгарія Болгарія
Навчання Державне училище художніх мистецтв
Діяльність художник
Напрямок модерн
Діти Maria Milevad
Автограф Ivan Milev Signature (vectorized).svg

CMNS: Іван Милев у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї чабана. У 1916 році був мобілізований, і з 1917 воював на Північному фронті. 18 листопада того ж року відкрилася персональна виставка Мілева в Казанлиці. У 1919 році він закінчив Казанликське педагогічне училище і три роки працював учителем в селі Горський Ізвор.

У 1920 році був прийнятий в Державне училище художніх мистецтв в Софії, в 1925 році закінчив спеціальний курс декоративного відділення у професора Стефана Баджова.

За час свого навчання провів три персональні виставки. Співпрацював у газеті «Червен смях» як ілюстратор і карикатурист.

Влітку 1923 року з групою студентів відвідав Туреччину, Грецію та Італію. У Римі, Неаполі, Флоренції та Венеції близько познайомився з досягненнями італійського Ренесансу та бароко.

У вересні 1925 одружився з оперною співачкою Катею Наумовою. Через рік у них народилася дочка Марія, яка стала згодом архітектором. Сім'я жила в бідності.

У 1926 році Милев завершив своє навчання в училищі, отримавши диплом декоратора. Деякий час працював художником-постановником Народного театру, де оформив кілька вистав.

Крім цього, розробив обкладинки для декількох книг, розписував фресками будинки багатіїв, разом з колективом друзів-художників брав участь в конкурсі проектів Пам'ятника свободи (їх робота зайняла друге місце).

Помер від грипу 25 січня 1927 року, не доживши до 30 років.

Є одним з найбільших майстрів акварельної та темперної техніки в болгарському образотворчому мистецтві. Близькою йому була і соціальна тематика. Його надзвичайно самобутній декоративний стиль зазнав впливу тодішнього європейського модерну, в той же час ґрунтуючись на традиціях народної творчості та іконопису. Роботи Мілева зберігаються в Національній художній галереї Болгарії, Софійській художній галереї і в галереях Шумена, Казанлика та інших міст.

Пам'ятьРедагувати

Портрет Івана Милева поміщений на банкноту номіналом 5 левів зразка 1999 року.

КартиниРедагувати

У Казанликській художній галереїРедагувати

  • «Ахінора 1925» — папір-картон, темпера, 86х66.
  • «Весілля» — 1925, папір, картон, гуаш, 48х33.
  • «Балкани» — 1922, папір, картон, темпера, 65х87.
  • «Жатка» — 1925, папір, темпера, 27,5х34,5.
  • «У нічника» — 1925, папір, змішана техніка, 36х27.
  • Колекція акварелі, подарована в 1944 році матір'ю художника.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Марински, Лазар. Национална художествена галерия. Българска живопис. 1925—1970. Каталог. — София: Български художник, 1971.
  • Иван Милев. 1897—1927 / сост. Р. Маринска. — Национална художествена галерия, 1997. — ISBN 954-90243-1-8.