Відкрити головне меню

Іван Брадач (нар. 14 лютого 1732(17320214), Ториски, Пряшівщина — пом. 4 липня 1772, Мукачів) — єпископ мукачівський (1767—1772), борець за канонічне визнання єпархії та її унезалежнення від впливів латинських єпископів Егера. Доводився племінником Мануїлу Ольшавському.

Іван Брадач
Єпископ Мукачівський
11 травня 1768 — 5 серпня 1772
Конфесія: Мукачівська греко-католицька єпархія
Деномінація: Греко-католицька церква
Попередник: Мануїл Ольшавський
Наступник: Андрій (Бачинський)
 
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Народження: 14 лютого 1732(1732-02-14)
Ториски, Пряшівщина, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть: 4 липня 1772(1772-07-04) (40 років)
Мукачеве, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Єп. хіротонія: 6 червня 1773
Престол: Мукачівська єпархія

ЖиттєписРедагувати

Народився в Торисках на Словеньскій окраїні Левочі, за іншими даними — у Камйонці на Спиші (Словенія).

Перший самостійний єпископ Закарпаття — Мукачівська греко-католицька єпархія. (11 травня 1768 — 4 липня 1772) Іван Брадач, видав перший буквар, але церковна влада виявила в ньому «схизму», буквар було конфісковано й спалено.

Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в Ерлау—Єґері. Марія-Терезія підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа Климент XIV задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського Уніятського єпископства. Папа Климент XIV буллою «Eximia regalium» канонічно заснував єпархію (1771), а Брадача призначив першим її єпископом. Владика Іван твердо боровся проти латинізації Церкви і обстоював східній обряд.

Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо А. Бачинського, який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати