Іван Іванович Молодий
Іван Іванович Молодий (15 лютого 1458 — 7 березня 1490) — удільний тверський князь, син і спадкоємець великого князя Московського Івана III Васильовича і його першої дружини Марії Борисівни, дочки великого князя тверського Бориса Олександровича і сестри правлячого в Твері Михайла Борисовича. Як племінник Михайла Борисовича, який не мав синів, претендував на успадкування Великого князівства Тверського.
| Іван Іванович Молодий | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження | 15 лютого 1458 Москва, Велике князівство Московське |
| Смерть | 7 березня 1490 (32 роки) Твер, Московське царство |
| Поховання | Архангельський собор |
| У шлюбі з | Олена |
| Діти | Дмитро Іванович Внук |
| Династія | Рюриковичі |
| Батько | Іван III Васильович |
| Мати | Марія Тверськаd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 15 лютого 1458 року. Небесним покровителем княжича став Іоанн Предтеча — з нагоди його народження батько збудував кам'яну церкву Іоанна Предтечі «на Бору».
У 1468 році супроводжував Івана III у походах на Казанське ханство.
З 1477 — співправитель батька[1] (Г. В. Вернадський вказує 1470[2]). Монети на той час карбувалися з іменами обох московських правителів.
.jpg)
У 1472 і 1477 роках під час походу батька на Великий Новгород керував Москвою.
Разом з дядьком Андрієм Васильовичем Меншим був одним із керівників московського війська під час Стояння на річці Угрі в 1480[3] .
У 1483 році Іван Молодий одружився з дочкою молдавського господаря Стефана III Великого Оленою, яку в Московії прозвали «Волошанкою», що сприяло зміцненню військово-політичного союзу з Молдавським князівством. У тому ж році народився їхній син Дмитро Іванович Внук.
Іван Іванович разом з батьком ходив у похід на Твер і після її приєднання до Москви в 1485, після вигнання його дядька по матері Михайла Борисовича, який шукав союзу з поляками, став князем тверським. На честь князювання Івана Молодого в Твері була випущена монета, що зображувала його рубаючим хвіст змії, що втілювала зраду Михайла Борисовича.
У 1490 році князь захворів на «ломоту в ногах». З Венеції був викликаний лікар Лебі Жидовін, але і він не зміг визначити причини хвороби, від якої Іван Молодий помер 7 березня 1490 року. Лікаря стратили за наказом Івана III за невдале лікування. Існує гіпотеза про отруєння Івана Молодого слугами Софії Палеолога, проте вона не підтверджена документально .
Єдиний син Івана Молодого, Дмитро Іванович Внук, був вінчаний на царство дідом Іваном III в 1498 році, але в 1502 році впав в опалу і помер в 1509 році в ув'язненні, вже в правління свого дядька Василя III.
Сім'я
ред.- Дружина — з 1483 року Олена Стефанівна (Волошанка), дочка господаря молдавського Стефана Великого .
- Діти:
- Дмитро Іванович Внук (10 жовтня 1483 — 14 лютого 1509)
- Іван Іванович (15 лютого 1485[4] — ?), помер у дитинстві
Кіновтілення
ред.- Телесеріал «Софія» — Ілля Ільїних
Коментарі
ред.Примітки
ред.- ↑ Зимин А. А. Возрождённая Россия [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Вернадский Г. В. Россия в средние века [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Экземплярский А. В. Иоанн Иоаннович Младой // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Пчелов Е. В. Рюриковичи. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — С. 399.
Література
ред.- Иван Иванович Молодой // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Иоанн Иоаннович (Молодой) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Тверские (великие и удельные князья) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Зимин А. А. Возрождённая Россия (Россия на рубеже XV—XVI столетий. Очерки социально-политической истории). — М. : Мысль, 1982. — 50000 прим. Архивная копия от 22 июля 2011 на Wayback Machine
- Рыжов К. [1] — Москва, 1999. Архівовано з джерела 22 листопада 2021
Посилання
ред.- Іван Царевич — пошуки історичного прототипу [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] .