Іванов Віктор Семенович

радянський художник

Віктор Семенович Івано́в (рос. Виктор Семёнович Иванов; 11 листопада 1909, Москва — 26 листопада 1968, Москва) — російський радянський художник; член Спілки художників СРСР[4], член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року. Лауреат Сталінських премій (1946; 1949), заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1955 року. Чоловік художниці Ольги Бурової[4].

Іванов Віктор Семенович
рос. Иванов Виктор Семёнович
Народження 29 жовтня (11 листопада) 1909[1]
Москва, Російська імперія[2]
Смерть 26 листопада 1968(1968-11-26)[2][3] (59 років)
  Москва, РРФСР, СРСР[2]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Навчання Московське художнє училищеd (1929) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1933)
Діяльність художник-плакатист, художник
Вчитель Кардовський Дмитро Миколайович, Бобишов Михайло Павловичd, Гончаров Андрій Дмитровичd, Фаворський Володимир Андрійович, Єней Євген Євгеновичd, Дубровський-Ешке Борис Володимировичd і Радлов Микола Ернестовичd
Працівник Міжрабпомфільмd, Мосфільм, Ізогіз і Вікна ТАРС
Член СХ СРСР
Роботи в колекції Тейт
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 3-го ступеня заслужений діяч мистецтв РРФСР

CMNS: Іванов Віктор Семенович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 29 жовтня [11 листопада] 1909(19091111) року в місті Москві (нині Росія). У 1926 році навчався в московській Ізопрофшколі[4]; упродовж 1926—1929 років — у Московському державному технікумі образотворчих мистецтв пам'яті повстання 1905 року у Євгена Якуба, одночасно у 1928—1929 роках займався у студії Ксаверія Чемка у Дмитра Кардовського. Протягом 1929—1933 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінграді в Інституті живопису, скульптури та архітектури, де його викладачами стали Михайло Бобишов, Андрій Гончаров, Володимир Фаворський, Евген Єней, Борис Дубровський-Ешке, Микола Радлов[5][6].

У 1933—1941 роках працював художником кіностудіях «Міжрабпромфільм» і «Мосфільм», художником-плакатистом «Ізогізу»; у 1941—1944 роках — художником Вікон ТАРС[4].

Мешкав у Москві. Помер у Москві 26 листопада 1968 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 34)[7].

Творчість ред.

Працював у галузях оформлення кіно, плаката, книжкової графіки, станкової графіки та станкового живопису.

Оформив стрічки
Виконав плакати
1930-ті роки
  • «Виростимо здоровий молодняк» (1935);
  • «Опануємо велику теорію Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна!» (1935);
  • «Завоюємо світові спортивні рекорди!» (1937);
  • «Зігріті сталінським сонцем, йдемо ми, відваги сповнені. Дорогу веселим вихованцям великої радянської країни!» (1938);
  • «Раби розгинають спину» (1938—1939);
  • «Подати руку допомоги братнім народам Західної України і Західної Білорусії — наш священний обов'язок» (1939);
  • «З вуст в уста передається гасло національної війни: „Впаде в бою батько, син встане на його місце, брат змінить загиблого брата, дружина змінить вбитого чоловіка“» (1939);
  • «Соціалістичній промисловості і транспорту — трудові резерви!» (1940);
роки війни
  • «За Батьківщину, за честь, за волю!» (1941);
  • «Вивчити військову справу Батьківщина-Мати веліла!» (1941);
  • «Помножимо нашу славу» (1942);
  • «Бий, коли, ганяй, бери в полон!» (1942);
  • «Вперед! На Захід!» (1942);
  • «Кожен рубіж — вирішальний!» (1942);
  • «Смерть дітовбивцям!» (1942; у співавторстві з Ольгою Буровою);
  • «Хай живе єдиний фронт волелюбних народів проти фашистських загарбників!» (1942);
  • «Товариші червоноармійці та червонофлотці, командири та політпрацівники, партизани та партизанки! На вас дивиться весь світ, як на силу, здатну знищити грабіжницькі полчища німецьких загарбників» (1942);
  • «П'ємо воду рідного Дніпра, будемо пити з Прута, Німану і Бугу!» (1943);
  • «Вся надія на тебе, червоний воїн!» (1943);
  • «На Захід!» (1943);
  • «Ти повернув нам життя» (1943);
  • «Помсти за горе народу!» (1943);
  • «Кожну кулю — у німця!» (1943);
  • «Боєць Червоної Армії! Помсти нелюдям за муки товариша!» (1943);
  • «Близький час розплати з німцями за всі їхні злочини! Смерть фашистам — дітовбивцям!» (1944);
  • «Передовим колгоспам — фронтове спасибі!» (1944);
  • «Колгоспники! Відновлення доріг та мостів — наш обов'язок перед батьківщиною!» (1944);
  • «Поставимо над Берліном прапор перемоги!» (1945);
  • «Так воно і буде!» (1945);
  • «Ворог підступний — будь начеку!» (1945);
  • «Дні та ночі чекаємо на тебе, боєць!» (1945);
  • «Вперед — до повної перемоги» (1945);
  • «Героїчній армії-переможниці — слава!» (1945);
  • «Звільнені радянські люди! Ви позбавлені гніту фашистської неволі — повертайтеся швидше на Батьківщину!» (1945);
  • «Сталіну — спасибі!» (1945);
  • «Ми перемогли!» (1945);
у Вікнах ТАРС
  • «Щоб швидше затремтіли вороги, щоб росли свинцеві удари» № 522;
  • «Усі сили на розгром ворога» № 529, № 558;
  • «Помножимо нашу славу» № 582, № 622;
  • «Моряки не підведуть» № 630;
  • «Салют героям» № 699;
  • «Відновлювальний фронт» № 720;
  • «Смерть німецьким окупантам!» № 729;
  • «Зв'язківка» № 751, № 798;
повоєнні роки
  • «Вони повернули своє щастя!» (1946);
  • «10 лютого 1946 року. Вибирайте у Верховну Раду СРСР кращих синів та дочок нашого народу» (1946);
  • «Слава російському народу — народу-богатирю, народу-творцю!» (1946);
  • «До мирної творчої праці» (1947);
  • «Я голосую за кандидатів блоку комуністів та безпартійних!» (1947);
  • «Хай живе Москва!» (1947);
  • «5-річку у 4 роки виконаємо!» (1948);
  • «Від моделі та планера — до літака! Будемо льотчиками та конструкторами!» (1948);
  • «Матері усього світу, боріться за мир!» (1949);
  • «Буржуазія ворожа культурі. М. Горький» (1949);
  • «Прийдемо до достатку!» (1949);
  • «За планом Сталіна — перетворимо природу!» (1949);
  • «Дамо свої кошти в борг державі» (1950);
  • «Слався, Радянська Латвія наша, Яскраво в сузір'ї республік сяй!» (1950, спільно з Василем Тищенком)[8];
  • «Будьте пильні! Ф. Дзержинський» (1951);
  • «Оберемо гідних народних суддів та народних засідателів!» (1951);
  • «Я ліру присвятив народу своєму…» (1952);
  • «Великий Сталін — світоч комунізму!» (1952);
  • «Пильність — наша зброя!» (1953);
  • "Мир! Дружба! (1953);
  • «Вічно сяй над республікою нашою, праця, мир, травень» (1953);
  • «Закон соціалізму та закон капіталізму» (1954);
  • «У братській дружбі — наша сила! 300 років возз'єднання України з Росією» (1954);
  • «Зміцнюємо дружбу в ім'я миру та щастя!» (1954);
  • «Слава буревісникам пролетарської революції» (1955);
  • «Ваші найкращі показники — задоволені покупці!» (1955);
  • «Світ і щастя дітям усієї землі!» (1955);
  • «Хай живе КПРС!» (1955);
  • «Шосту п'ятирічку — виконаємо достроково!» (1956);
  • «Наш шлях — шлях комунізму!» (1956);
  • «Упертість і працю до успіху ведуть!» (1956);
  • «Молодь, на будови!» (1956);
  • «Вперед до перемоги комунізму! 1917—1957» (1957);
  • «До нових успіхів на славу Батьківщини!» (1957);
  • «Радянському народу — першому будівельнику соціалізму — слава!» (1957);
  • «Народ і партія — єдині!» (1957);
  • «Хай живе наша держава — вітчизна великих ідей» (1958);
  • «Хай живе світ! Геть війну!» (1958);
  • «Наполегливо вивчайте марксистсько-ленінську теорію!» (1958);
  • «Працюй по-комуністичному!» (1958);
  • «Толстой — це цілий світ…» (1960);
  • «Бережи робочу хвилину!» (1960);
  • «Молодь, у похід за знаннями!» (1960);
  • «У вогні Жовтня загартований їх союз» (1960);
  • «Доблесною працею наблизимо комунізм!» (1961);
  • «Ми переможемо! Народи світу з тобою, Кубо!» (1962);
  • «Ми переконані: — переможе розум!» (1962);
  • «Люди світу! Настав час діяти!» (1962);
  • «Прапор батьків донесемо до мети» (1963);
  • «Подвиги сміливих чекають» (1964);
  • «Радянським трудівницям — слава!» (1964);
  • «8 Березня. Жінкам слава!» (1965);
  • «Працею помножимо славу міста-героя!» (1965);
  • «Комуніст, будь попереду в боротьбі за виконання п'ятирічки!» (1965);
  • серія «Хай живе 50 років Радянської влади!» (1966—1967).
  • «Дорожи званням робітника, товаришу!» (1967).
 
«Наш прапор — прапор перемоги!»
 
«На захід!»

Пошта СРСР випустила поштові марки з плакатами художника: «Наш прапор — прапор перемоги!» (1965), «На захід!» (1968).

За низку плакатів був нагороджений медалями Академії мистецтв СРСР :

  • «Ленін з нами» (1961), «Не треба війни!» (1962), «Нашим батькам — героям Жовтня — слава»! (1963) — срібна медаль (1964);
  • «Ленін-вождь» (1965), «Ленін-мислитель» (1965), «Щоб керувати, треба мати армію загартованих революціонерів-комуністів, вона є, вона називається партією» (1965), «Ленін — жив, Ленін — живий, Ленін — буде жити!» (1966) — золота медаль (1967) і спеціальна премія (посмертно) на Всесоюзному конкурсі політичного плаката до 100-річчя від дня народження Володимира Леніна, який відбувся у в 1969 році.
Ілюстрував і оформив низку книг для Воєнвидаву
Графіка
  • «Портрет художника Олександра Дружкова» (картон, 1957);
  • серія «Прокляття фашизму» (вугілля, гуаш, акварель, 1961);
  • «Володимир Маяковський у „Вікнах РОСТА“» (гуаш, 1967).
Живопис

Написав книгу «Як створюється плакат» (Москва, 1963) і низку статей про радянський політичний плакат і мистецтво кіно, які були опублікованія в журналах «Совестский Союз», «Искусство», газетах «Советское искусство», «Советская культура», «Кино» та інних.

Брав участь у багатьох великих виставках:

  • «ХХ років РСЧА і Військово-Морського Флоту» (1938);
  • Виставка малюнка, ілюстрацій, плаката (1940);
  • Виставка «Плакати про Червону Армію» у Пермі (1942);
  • Всесоюзні художні виставки (1945—1950, 1952, 1954, 1955, 1957, 1958, 1961, 1965);
  • «30 років Радянських Збройних Сил» (1948);
  • Виставка радянського плаката у Москві та Ленінграді (1948);
  • «Радянські художники в боротьбі за мир» (1952);
  • Всесоюзні виставки плаката в Києві та Москві (1959, 1963)
  • «Радянська Росія» (1960);
  • Виставки творів московських художників (1961, 1963, 1964).

Учасник багатьох зарубіжних виставок, зокрема в Лондоні (1934), Відні (1948), Гельсінкі (1950), Міжнародній політичного плаката в Будапешті (1975)[6]. Удостоєний десяти Почесних дипломів на Міжнародних виставках плаката в Італії (1948)[4].

Крім згаданих музеїв, живописні роботи і плакати художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Російській державній бібліотеці, Музеї Перемоги[ru], Центральному військово-морському музеї імені імператора Петра Великого[ru], Науковій бібліотеці Російської академії мистецтв, Музеї політичної історії Росії[ru], Білоруському державному музеї Великої Вітчизняної війни, Одеському художньому музеї, у багатьох приватних зібраннях Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції[4].

Примітки ред.

Література ред.