Відкрити головне меню

Іванове Се́лище — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення становить 552 особи. Орган місцевого самоврядування — Іваново-Селищенська сільська рада. Також до цієї сільради входять с. Демченки та с. Ковнірівщина.[1]

село Іванове Селище
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Глобинський район
Рада/громада Іваново-Селищенська сільська рада
Код КОАТУУ 5320683601
Основні дані
Населення 552
Площа 3,227 км²
Густота населення 221,57 осіб/км²
Поштовий індекс 39012
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°31′07″ пн. ш. 33°33′10″ сх. д. / 49.51861° пн. ш. 33.55278° сх. д. / 49.51861; 33.55278Координати: 49°31′07″ пн. ш. 33°33′10″ сх. д. / 49.51861° пн. ш. 33.55278° сх. д. / 49.51861; 33.55278
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми Хорол
Місцева влада
Адреса ради 39012, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Іванове Селище , тел. 38-1-42
Карта
Іванове Селище. Карта розташування: Україна
Іванове Селище
Іванове Селище
Іванове Селище. Карта розташування: Полтавська область
Іванове Селище
Іванове Селище
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване воно в поймі річки Хорол за 35 км від райцентру та за 38 км від залізничної станції Глобине. Вище за течією за 1,5 км розташовано село Демченки, нижче за течією за 1,5 км розташовано село Турбаї, на протилежному березі — села Зубані і Романівка. Довкола села проходить декілька іригаційних каналів. Через село проходить автомобільна дорога Т 1717. Площа села становить 322,7 га.[1]

НаселенняРедагувати

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 552 особи, 209 дворів.[1]

  • 2001 — 715
  • 2011 — 552 жителі, 209 дворів

ІсторіяРедагувати

За заслуги під час Полтавської битви з шведами Петро І дарував офіцеру царської армії Івану Шадурі сто десятин землі з угіддями на них та звання дворянина. В 1711 році Шадура приїхав у селище понад Хоролом, відгородив подаровані йому землі від селянських, побудував будинок і інші господарські приміщення. Садибу обгородив високим тином. Селище наказав іменувати «Іваново».[1]

В 1783 році Катерина ІІ на прохання спадкоємців Шадури, закріпила за ними селян селища Іваново.[1]

Наприкінці XVIII ст. остання спадкоємиця з роду Шадури Єфросинія, успадкувавши Іваново, наказала хутір називати Єфросинівкою. Незабаром будинок, землі і селян продала. Маєток Шадури купив Щочка, предок якого був соцьким писарем Лубенського полку, для одного з своїх синів і наказав називати його — хутір Щочине. Ця назва збереглася до осені 1917 року.[1]

Під час більшовицького перевороту селяни відібрали у поміщика Щочки зерно, худобу, перейменували хутір на «Іванівка».

Після встановлення в Іванівці радянської окупації, восени 1920 року, хутір Іванівка злився з сусіднім хутором Селище в одне село, яке стало називатись Іванове Селище.[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 247 жителів села загинули від голоду.[2]

ЕкономікаРедагувати

В Івановому Селищі діють сільськогосподарські підприємтсва ПАФ «Світ», СФГ «Скіф», ФГ «Хорол», ТОВ «Івановоселищенський 2». Розташована центральна садиба відділення ТОВ «Оріон молоко», яке має на території села молочно — товарну ферму, автопарк, тракторну бригаду, їдальню, зернотік.[1]

ОсвітаРедагувати

Працює Івановоселищенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[1]

КультураРедагувати

Діють[1]:

  • будинок культури
  • бібліотека

ІнфраструктураРедагувати

В селі Іванове Селище розташовані[1]

  • приміщення сільської ради
  • контора Івановоселищенського споживчого товариства
  • магазини продовольчих товарів та товарів повсякденного вжитку

Село не газифіковане, але ведуться роботи по газифікації села.[1]

ОсобистостіРедагувати

СпортРедагувати

У районному чемпіонаті з футболу село представляє ФК «Хорол».

ТакожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н Іваново-Селищенська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7