Ібрагім ібн аль-Валід (араб. ابراهيم ابن الوليد بن عبد الملك‎; загинув 25 січня 750) — халіф з династії Омеядів.

Ібрагім ібн аль-Валід
араб. ابراهيم ابن الوليد
13-й Амір аль-мумінін і халіф Омеядського халіфату
Жовтень — грудень 744 року
Попередник: Язід III
Спадкоємець: Марван II
 
Смерть: 25 січня 750(0750-01-25)
Великий Заб
Причина смерті: утоплення
Національність: Араб
Країна: Омеядський халіфат
Релігія: Іслам
Рід: Омеяди
Батько: Аль-Валід I

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився в результаті зв'язку аль-Валіда I з невільницею. Був халіфом лише 70 днів. Коли Мухаммад ібн Марван довідався, що новим халіфом став Ібрагім, він відмовився визнати його владу й підбурив заколот. Війська Мухаммада ібн Марвана вирушили на Хомс і проголосили халіфом сина покійного халіфа аль-Валіда II — аль-Хакама, який утримувався в Дамаску разом зі своїм братом Усманом. Проти заколотників був відряджений Абдул-Азіз ібн аль-Гаджадж. Населення Хомса підтримало Марвана, і той зумів перемогти противника. Розгромлені прибічники Ібрагіма повернулись у Дамаск і зажадали страти братів. Після взяття Дамаска Марваном Ібрагіму вдалось утекти, але 25 січня 750 року він був убитий.

Джерела

ред.