Язід III ібн аль-Валід (араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك‎; 70125 вересня 744) — халіф з династії Омейядів.

Язід III ібн аль-Валід
араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك
يزيد بن الوليد.png
12-й Амір аль-мумінін і халіф Омейядського халіфату
Квітень — жовтень 744 року
Попередник: Аль-Валід II
Спадкоємець: Ібрагім
 
Народження: 701(0701)
Смерть: 25 вересня 744(0744-09-25)
Дамаск, Омейядський халіфат
Національність: Араб
Країна: Омейяди
Релігія: Іслам
Рід: Омейяди
Батько: Аль-Валід I

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Язід був сином перської княжни, яку подарували як наложницю халіфу Аль-Валіду I[1]. Арабський історик Ат-Табарі казав, що Язід був високим і гарним[2].

За часи правління Язіда III відбулись серйозні заворушення у деяких провінціях халіфату. Окрім того стався розкол всередині династії Омейядів. Населення Хомса підбурило заколот, закликаючи помститись за убитого аль-Валіда II ібн Язіда, й оголосило халіфом його сина аль-Хакама. Повстанці убили намісника провінції й під командою Абу Мухаммада ас-Суф'яні вирушили на Дамаск. Загін був розгромлений Сулайманом ібн Хішамом та Абдул-Азізом ібн аль-Валідом, а ас-Суф'яні був взятий у полон. Повстання також відбувались у Палестині, Вірменії й Атропатені[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Philip Khuri Hitti, History Of Syria (Gorgias Press LLC, 2004), 489
  2. Tabari, 243
  3. А. Али-заде. Язид III ибн аль-Валид (126/744) Архівовано 15 грудень 2013 у Wayback Machine. // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4

ЛітератураРедагувати