Відкрити головне меню

Амір аль-мумінін (араб. أمير المؤمنين‎ — повелитель правовірних) — титул халіфів та інших мусульманських правителів. Якщо правитель носить титул амір аль-мумінін, то це означає не лише його політичну владу, але й духовну.

ІсторіяРедагувати

На думку сунітів першим, хто носив титул амір аль-мумінін, був Умар ібн аль-Хаттаб[1]. На думку шиїтів титул був даний Алі ібн Абу Талібу ще під час життя пророка Мухаммеда та належить лише йому.

Титул амір аль-мумінін носили халіфи з династії Омейядів та Аббасидів, його і досі використовують деякі мусульманські лідери та сучасні арабські монархи. Відповідно до марокканської конституції король Марокко є амір аль-мумінін.

У 1996 лідер талібів мулла Мухаммед Омар був проголошений амір аль-мумініном та зосередив у своїх руках всю повноту політичної, військової та релігійної влади Афганістану[2].

ПриміткиРедагувати

  1. «Со смертью Умара (да будет доволен им Аллах) Ислам заплачет» islamdag.ru 3 Декабрь 2011
  2. Tim Weiner (7 December 2001). Seizing the Prophet's Mantle: Muhammad Omar. The New York Times. Процитовано November 2014. 

Джерела та літератураРедагувати