Михальський Євген Йосипович
Євге́н Йо́сипович Миха́льський (*21 січня 1897, Летичів — 15 жовтня 1937, Київ) — видатний поет мовою есперанто, діяч робітничого руху есперантистів. Писав також під псевдонімами Torentano, Revulo, Profetivski. Есперантською літературною критикою визнаний провідним «пролетарським радянським поетом» мовою есперанто.
| Михальський Євген Йосипович | |
|---|---|
| рос. Евге́ний Ио́сифович Миха́льский | |
 | |
| Псевдо | Torentano[1], Revulo[1] і Profetivski[1] |
| Народився | 21 січня 1897[2] Летичів, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 15 жовтня 1937[2] (40 років) Київ, Українська РСР, СРСР ·вогнепальна рана |
| Країна | .svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | поет, есперантист, письменник |
| Знання мов | есперанто |
| Автограф |  |
Життєпис
ред.Михальський почав вивчати есперанто в 1911 році. Закінчив гімназію в Вознесенську. Наступні роки його життя були пов'язані з Одесою, Саратовом і Донецьком.
У 1917 році Є. Михальський заснував літературний есперанто-журнал «Libera Torento». Був одним з співзасновників IAREV (Міжнародної асоціації революційних письменників мовою есперанто), грав провідну роль в активізації цієї організації в 1934 році (після арешту її голови Людвіга Ренна). Був головою Донецької обласної організації есперантистів[3].
Редагував журнали Proleta Literaturo (Пролетарська література) і Internacia Literaturo (Міжнародна література).
Михальский, як активний діяч есперанто-руху, мав широкі міжнародні зв'язки. Саме ця діяльність стала приводом для звинувачення у шпигунстві. 16 березня 1937 заарештований співробітниками НКВС по надуманому звинуваченню в участі в антирадянській троцькістської організації. Розстріляний 15 жовтня 1937 в Києві, реабілітований у 1958 році[3].
Творчість
ред.Поетичні збірки:
- La Unua Ondo (Перша хвиля), 1918
- Du Poemoj (Дві поеми), 1922
- Prologo (Пролог), 1929
- Fajro kuracas (Вогонь гоїть), 1932
- Kantoj de Amo kaj Sopiro (Пісні кохання і туги), 1934
- Plena Poemaro (Повне зібрання творів), 1994 (за ред. В. Ольда)
Українською мовою його вірші перекладали Василь Мисик (Колискова-Lulkanto, Аванґард, 1929, 3) і П. Тимочко (7 віршів).
Примітки
ред.- ↑ а б в https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/51762/edition/45138/content
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1019944080 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б [Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937 — 1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. З посиланням на [[російська мова|рос.]] Энциклопедический справочник. – Мариуполь, 2001. — С.61-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2010.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937—1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. З посиланням на рос. Энциклопедический справочник. – Мариуполь, 2001. — С.61-62.]