Єфименко Людмила Пилипівна
Людми́ла Пили́півна Єфи́менко (нар. 25 вересня 1951, Київ) — українська акторка кіно, кінорежисерка. Заслужена артистка України (1998). Народна артистка України (2008).
| Людмила Єфименко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Єфименко Людмила Пилипівна | |||
| Народилася | 25 вересня 1951 (73 роки) Київ, УРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | кіноакторка, кінорежисерка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Чоловік | Юрій Іллєнко | |||
| Діти | Пилип Іллєнко Андрій Іллєнко | |||
| Членство | Національна спілка кінематографістів України | |||
| Провідні ролі | княгиня Ольга | |||
| IMDb | ID 0947244 | |||
| Нагороди та премії | ||||
   | ||||
|
| ||||
 Людмила Єфименко у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Батько — інженер заводу «Арсенал» Єфименко Пилип Герасимович, мати — Єфименко Ганна Павлівна.
Закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1972, майстерня В. В. Бєлокурова).
Була одружена з режисером і оператором Юрієм Іллєнком, народила двох синів: Пилипа (український актор, продюсер, політик) та Андрія (політичний діяч).
Кар'єра
ред.З 1972 р. працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка. У кіно дебютувала у фільмі «Випадкова адреса», зіграла понад два десятки ролей, зокрема головну роль у стрічці «Легенда про княгиню Ольгу», а у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» — дружину Василя Кочубея.
Авторка сценарію та режисерка стрічки «Аве Марія» (1999).
Член Національної спілки кінематографістів України.
11 вересня 2021 року нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня.[1]
Фестивалі та премії
ред.- 1999 — Міжнародний кінофестиваль країн СНД і Балтії «Листопад» (Мінськ): Спеціальний приз фірми «Шварцкопф і Хенкель» — за екранне втілення вічних ідеалів краси, жіночності та душевної гармонії" — режисеру фільму "Аве Марія (1999).[2]
- 2000 — МКФ «Золотий Витязь» (Москва): Приз «Золотий Витязь» — за найкращий режисерський дебют («Аве Марія», 1999).
Фільмографія
ред.Кінорежисерка, сценаристка
Акторка
- 1972 — «Випадкова адреса» (Люба)
- 1973 — «Стара фортеця»
- 1973 — «Ефект Ромашкіна» (Тамара)
- 1973 — «Повість про жінку» (Таня)
- 1973 — «Як гартувалась сталь» (Тая)
- 1973 — «Моя доля» (Людмила)
- 1975 — «Сімейні справи Гаюрових» (Галина, «Таджикфільм»)
- 1976 — «Свято печеної картоплі» (Анна)
- 1976 — «Не вір крику нічного птаха» (Ольга, «Молдова-фільм»)
- 1979 — «Смужка нескошених диких квітів» (учителька)
- 1981 — «Лісова пісня. Мавка» (Мавка)
- 1983 — «Легенда про княгиню Ольгу» (княгиня Ольга)
- 1983 — «Миргород та його мешканці»
- 1985 — «Кармелюк» (пані Анастасія)
- 1987 — «Солом'яні дзвони»
- 1989 — «Лебедине озеро. Зона» (жінка)
- 1990 — «Балаган» (Ольга)
- 1993 — «Гетьманські клейноди» (Олена)
- 1999 — «Аве Марія»
- 2001 — «Молитва за гетьмана Мазепу» (Любов Кочубей) та ін.
- 2019 — «11 дітей з Моршина»
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 11 вересня 2021 року № 465/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ [Ave Maria / 1999 / Лістапад (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015. Ave Maria / 1999 / Лістапад (рос.)]
Література
ред.- Спілка кінематографістів України. К., 1995. — С. 57.
Посилання
ред.- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/6558/works/ [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- У свободному польоті // Україна молода. — 2011. — 10 серп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Людмила Єфименко. Я закохана відразу … // Обозреватель. — 2011. — 25 вер.) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]