Єременко Федір Ісакович

український державний діяч

Фе́дір Іса́кович Єре́менко (17 (30) травня 1904, Єлисаветград, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 22 жовтня 1969(1969-10-22), Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний діяч, голова Львівського міськвиконкому, заступник голови Львівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1947).

Єременко Федір Ісакович
Народився 17 (30) травня 1904
Єлисаветград, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня 1969(1969-10-22) (65 років)
Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1945Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1943Орден Червоної Зірки  — 1943Орден «Знак Пошани»  — 1948
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965

Біографія

ред.

Народився 17 (30) травня 1904(19040530) року в родині робітника в Єлисаветграді, тепер місто Кропивницький, Кіровоградська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці. Працював столяром на заводі «Червона Зірка» в Єлисаветграді.

У 1924–1930 роках — слухач підготовчих курсів, студент Єлисаветградського (Зінов'євського) вечірнього машинобудівного інституту імені Леніна. Здобув спеціальність інженера-механіка. З 1930 року працював інженером Київського Червонопрапорного заводу («Арсенал»).

У 1930–1932 роках — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932–1937 роках — інженер-механік, а у 1937–1938 роках — секретар партійного комітету КП(б)У Київського Червонопрапорного машинобудівного заводу («Арсенал»).

У 1938 — травні 1939 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва. Делегат XVIII з'їзду ВКП(б) (1939).

З 19 травня по вересень 1939 року — 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

У вересні — листопаді 1939 року — голова Тимчасового управління міста Львова. У 1939 — червні 1941 року — голова Львівської міської ради депутатів трудящих.

1940 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Сталінському виборчому округу № 341 міста Львова.

Від початку німецько-радянської війни уповноважений ЦК КП(б)У на залізничних станціях Імені Тараса Шевченка, Знам'янка (3 липня — 5 серпня 1941), уповноважений ЦК КП(б)У з випуску оборонної продукції у Харкові, Сталіно, Ворошиловграді (10 серпня — 7 листопада 1941). З 25 листопада 1941 по 16 квітня 1942 року — слухач курсів вищого політичного складу Артилерійської ордена Леніна Академії Червоної армії імені Дзержинського, місто Самарканд.

З 1 травня по 1 червня 1942 року — у Червоній армії, у резерві Головного політичного управління РСЧА, Москва. Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Служив у 1942 році заступником начальника політичного відділу 12-ї армії, у 1942 — листопаді 1943 року — заступником з політичної частини начальника штабу 12-ї армії, у листопаді 1943 — 1945 році — заступником з політичної частини начальника штабу 12-ї армії. Воював на Південно-Західному, Брянському, 3-му і 1-му Українському фронтах.

У (затв. у липні) 1946 — грудні 1948 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Львова.

У грудні 1948 — січні 1950 року — секретар Львівського міського комітету КП(б)У. У січні — вересні 1950 року — 2-й секретар Львівського міського комітету КП(б)У.

У 1950 — 9 лютого 1954 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1954 — 28 грудня 1965 року — начальник Львівського обласного управління автомобільного транспорту і шосейних шляхів (обласного управління будівництва і експлуатації шосейних шляхів).

З грудня 1965 року — на пенсії у Львові.

Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря.

Звання

ред.
  • підполковник

Нагороди

ред.

Джерела

ред.