Єлизавета Рената Лотаринзька

герцогиня-консорт Баварії, курфюрстіна-консорт Баварії, курфюрстіна-консорт Пфальцу

Єлизаве́та Рена́та Лотари́нзька (фр. Élisabeth Renée de Lorraine, нім. Elisabeth Renata von Lothringen), (нар. 9 жовтня 1574 — пом. 4 січня 1635) — лотаринзька принцеса з дому де Водемон, донька герцога Лотарингії Карла III та французької принцеси Клод Валуа, перша дружина курфюрста Баварії Максиміліана I.

Єлизавета Рената Лотаринзька
фр. Élisabeth Renée de Lorraine
Єлизавета Рената Лотаринзька
Портрет Єлизавети Ренати роботи невідомого майстра, XVI сторіччя, галерея Уфіцци
1-а курфюрстіна-консорт Баварії
Початок правління: 25 лютого 1623
Кінець правління: 4 січня 1635
Інші титули: курфюрстіна-консорт Пфальцу (16231635)

Попередник: Рената Лотаринзька
(як герцогиня-консорт)
Наступник: Марія Анна Австрійська

Дата народження: 9 жовтня 1574(1574-10-09)
Місце народження: Нансі, герцогство Лотарингія
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 4 січня 1635(1635-01-04) (60 років)
Місце смерті: Браунау-на-Інні, курфюрство Баварія, Священна Римська імперія
Чоловік: Максиміліан I Баварський
Діти: не було
Династія: Водемонський дім, Віттельсбахи
Батько: Карл III
Мати: Клод Валуа

БіографіяРедагувати

Народилась 9 жовтня 1574 в Нансі. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині герцога Лотарингії та Бару Карла III та його дружини Клод Валуа. Мала старших братів Анрі, Шарля та Франсуа й сестер Крістіну, Антуанетту, Анну та Катерину.

Шлюб батьків був щасливим, однак вже наступного року матір померла під час пологів. Батько більше не одружувався, оскільки, за його словами, не міг більше знайти жінку подібних чеснот.

 
Портрет Єлизавети Ренати пензля Ніколауса Пруґера, Стара пінакотека

У віці 20 років Єлизавета Рената стала дружиною 21-річного баварського принца Максиміліана, старшого сина герцога Баварії Вільгельма V. Весілля відбулося 6 лютого 1595 в Нансі. Шлюб виявився бездітним, що дуже засмучувало принцесу. Коли вона вийшла заміж, то була життєрадісною і веселою, але з віком ставала дедалі більш меланхолійною та депресивною[1]. Втім, чоловік ставився до неї з теплотою, і їхній шлюб був гармонійним. Пара поділяла схильність до релігії та благодійності.

У жовтні 1597 року Вільгельм V вирішив зректися трону на користь сина, і Максиміліан став правлячим герцогом Баварії. У лютому 1623 року він отримав від імператора землі Верхнього Пфальцу й реорганізував Баварію, також зробивши її курфюрством.

Чоловік не обтяжував Єлизавету політичними справами, і вона могла присвятити себе благодійності. Багато часу приділяла релігійним обов'язкам і була відома аскетичним способом життя.

Взимку 1634/1635 року, рятуючись від епідемії чуми, літнє подружжя знайшло притулок в абатстві Раншофен. Там курфюрстіна й померла 4 січня 1635. Була похована у крипті церкви Святого Михайла в Мюнхені[2]. Серце зберігається окремо в урні в каплиці Благодаті в Альтеттінгу[3].

ГенеалогіяРедагувати

Антуан
 
 
Рене де Бурбон-Монпасьє
 
Кристіан II
 
 
Ізабелла Австрійська
 
 
Франциск I
 
 
Клаудія Французька
 
 
Лоренцо II Медічі
 
 
Мадлен де ла Тур д’Овернь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуа I
 
 
 
 
 
Крістіна Данська
 
 
 
 
 
 
Генріх II
 
 
 
 
 
 
Катерина де Медічі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Клод Валуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Рената
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Дві дружини Максиміліана Баварського [1] (рос.)
  2. Церква Святого Михайла у Мюнхені [2] (англ.)
  3. Каплиця Благодаті в Альтеттінгу [3] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Dieter Albrecht: Maximilian I. von Bayern 1573–1651. Oldenbourg, München 1998, ISBN 3-486-56334-3.
  • Andreas Kraus: Maximilian I. Bayerns großer Kurfürst Graz u. a. 1990, ISBN 3-222-11972-4.

ПосиланняРедагувати