Аеродром Єлгава (ICAO: EVEA) — цивільний аеродром, розташований на північній околиці міста Єлгави в Латвії. За радянським часом мав 2500-метрову злітно-посадкову смугу з твердим покриттям і служив військовою авіабазою, де в різні періоди базувалися різні типи військових літаків та вертольотів. Після виведення з Латвії російських військ у 1992 році використовується авіацією загального призначення.

Аеродром Єлгава
латис. Jelgavas lidlauks
Вид аеродрому в листопаді 2017
ІАТА: немає  • ICAO: EVEA
Загальні дані
56°40′18″ пн. ш. 23°40′42″ сх. д. / 56.67167° пн. ш. 23.67833° сх. д. / 56.67167; 23.67833Координати: 56°40′18″ пн. ш. 23°40′42″ сх. д. / 56.67167° пн. ш. 23.67833° сх. д. / 56.67167; 23.67833
Тип військовий→
спільного базування→
цивільний, спортивний
Власник Прапор міністра оборони СРСР МО СРСР
Герб Єлгави Муніципалітет Єлгави
Оператор Прапор міністра оборони СРСР ВПС СРСР
немає
Розташування
Висота над р. м. 6 м / 20 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
08/26 2625 800 бетон
Ідентифікатори і посилання
459280
Єлгава (аеродром). Карта розташування: Латвія
Єлгава (аеродром)
Розташування на карті Латвії
Мапа

Історія ред.

Будівництво аеродрому в Єлгаві розпочалося в 1937 році та завершилося в 1938[1]. Спочатку він планувався як цивільний аеропорт[1], але після окупації Латвії Радянським Союзом у 1940 році на ньому було розміщено 241-й штурмовий полк, що налічував 27 винищувачів І-16[2].

У першій день Німецько-радянської війни 22 червня 1941 року аеродром зазнав бомбардування німецькою авіацією, внаслідок якої більшу частину літаків було знищено[2].

Після закінчення війни в 1945 році відновилося використання аеродрому радянською військовою авіацією. У різний час на ньому базувалися винищувачі Як-7Б, Як-9, P-40, штурмовики Іл-10, бомбардувальники, винищувачі МіГ-15 та інші типи військових літаків[3].

У 1979 році на аеродромі було розміщено 285 окрему гелікоптерну ескадрилью радіоелектронної боротьби 15-ї повітряної армії, у складі якої було 19 гелікоптерів (Мі-8, Мі-8ППА, Мі-8СМВ, Мі-9). У 1987 році злітну смугу було подовжено з 2200 до 2500 метрів, а також було збудовано додаткові рульові доріжки[4]. Завдяки бетонній смузі довжиною 2500 і шириною 45 метрів аеродром також міг використовуватись як запасний для авіабази в Тукумсі.

У другій половині вісімдесятих на прилегле до аеродрому зі східного боку поле з аеропорту Спілве перебазувався ризький аероклуб ДТСААФ СРСР, що виконував парашутні стрибки з літаків Ан-2 та польоти на планерах Let L-13 Blanik, для буксирування яких застосовувалися літаки PZL-104.

Після розпаду СРСР розпочався процес виведення з балтійських країн в Росію Північно-Західної групи військ. У 1992 році 285 гелікоптерну ескадрилью з Єлгави було виведено до села Лямбір під Саранськом у Мордовії. Пізніше її було розформовано. Після цього інфраструктура аеродрому використовувалася малою авіацією та Єлгавським парашутним клубом. Стрибки виконувалися з літаків Ан-28 та Ан-2. Після смерті власника в 2010 році клуб закрився. У тому ж році почався демонтаж бетонних плит, внаслідок якого довжина злітної смуги скоротилася до 800 метрів, а ширина — до 20[5]. Було також ліквідовано більшість рульових доріжок та літакових стоянок.

Сучасний стан ред.

Станом на 2022 рік, аеродром Єлгава неконтрольований і не має сертифікату Агентства цивільної авіації Латвії. Для отримання дозволу на зліт необхідно запитувати дозвіл у командно-диспетчерського пункту аеропорту Рига. Якість злітно-посадкової смуги незадовільна через багаторічну відсутність ремонту. Залишилася лише одна рульова доріжка та кілька стоянок, зайнятих мотопланерами. Більша частина території заросла лісом. З будівель колишньої військової частини використовується лише будинок штабу, в якому знаходиться сторожка. Решту будинків закинуто або вже остаточно зруйновано від часу. Частина території використовується для ігор у страйкбол та катання на квадроциклах.

Авіаційні пригоди ред.

У травні 1990 року літак Ан-2Т з бортовим номером 20 (жовтий), який належав аероклубу ДТСААФ з Накотне, здійснив жорстку посадку в умовах поганої видимості. Пілот та пасажир не постраждали, проте літак було списано через значні пошкодження[6].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б 1937. gada 19. oktobrī. Būvē Jelgavas “gaisa ostu” (латис.). Latvijas Avīze. 19 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  2. а б Хазанов Д. Б. 1941. Война в воздухе. Горькие уроки. — М.: Яуза, Эксмо, 2006.
  3. Jelgava Airfield, Latvia (англ.). Military Airfield Directory. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  4. Відповідно до історичних супутникових знімків Google Earth Timelapse, див. [1] [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.]
  5. Raidījums: Jelgavas lidlauka plātņu izsaimniekošanu pēta KNAB (латис.). Zemgales Ziņas. 13 червня 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  6. Антонов Ан-2Т Бортовой № 20. Russianplanes.net. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.