«Єдина дорога»/«Okovani šoferi» — спільний радянсько-югославський односерійний художній фільм про Другу світову війну, знятий у 1974 році югославським режисером Владо Павловичем. Спільне виробництво кіностудій «Filmski Studio Titograd» (Югославія) і «Мосфільм» (СРСР).

Єдина дорога
рос. Единственная дорога
Жанрдрама
військовий фільм
РежисерВладо Павлович
Сценарист Вадим Трунін
У головних
ролях
Анатолій Кузнєцов
Душан Янічеєвич
Оператор Олексій Темерін
Композитор Карен Хачатурян
Художник Георгій Турильов
Кінокомпанія«Filmski Studio Titograd»
«Мосфільм»
Тривалість91 хв.
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Югославія Югославія
Рік1974
IMDbID 0181730

Сюжет

ред.

Події, про які розповідає фільм, відбуваються протягом трьох днів, з 23 по 25 квітня 1944 року в Югославії. На узбіччі зупинилися німецько-фашистські танки і бронетранспортери. У них скінчилося пальне.

Німецьке командування готує автоколону з пальним з Румунії, яке потрібно доставити до бронетехніки. Велика частина дороги, по якій повинна пройти автоколона, контролюється югославськими партизанами. Дії партизан настільки посилилися, що наївно було б сподіватися переправити без втрат через ліси і безлюдні гірські перевали величезну колону з бензином.

Щоб хоч якось убезпечити себе, гітлерівці посадили за кермо автомашин радянських військовополонених. Вони управляли машинами в наручниках, ланцюг від яких був з'єднаний з охоронцем. Завдання загону югославських партизан — зупинити колону, але в жодному разі не ціною життя радянських полонених.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Посилання

ред.
  • Єдина дорога на сайті IMDb (англ.)