«Єдина дорога»/«Okovani šoferi» — спільний радянсько-югославський односерійний художній фільм про Другу світову війну, знятий у 1974 році югославським режисером Владо Павловичем. Спільне виробництво кіностудій «Filmski Studio Titograd» (Югославія) і «Мосфільм» (СРСР).

Єдина дорогаPicto infobox cinema.png
рос. Единственная дорога
Єдина дорога.jpg
Жанр драма
військовий фільм
Режисер Владо Павлович
Сценарист Вадим Трунін
У головних
ролях
Анатолій Кузнєцов
Душан Янічеєвич
Оператор Олексій Темерін
Композитор Карен Хачатурян
Художник Георгій Турильов
Кінокомпанія «Filmski Studio Titograd»
«Мосфільм»
Тривалість 91 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Югославія Югославія
Рік 1974
IMDb ID 0181730

СюжетРедагувати

Події, про які розповідає фільм, відбуваються протягом трьох днів, з 23 по 25 квітня 1944 року в Югославії. На узбіччі зупинилися німецько-фашистські танки і бронетранспортери. У них скінчилося пальне.

Німецьке командування готує автоколону з пальним з Румунії, яке потрібно доставити до бронетехніки. Велика частина дороги, по якій повинна пройти автоколона, контролюється югославськими партизанами. Дії партизан настільки посилилися, що наївно було б сподіватися переправити без втрат через ліси і безлюдні гірські перевали величезну колону з бензином.

Щоб хоч якось убезпечити себе, гітлерівці посадили за кермо автомашин радянських військовополонених. Вони управляли машинами в наручниках, ланцюг від яких був з'єднаний з охоронцем. Завдання загону югославських партизан — зупинити колону, але в жодному разі не ціною життя радянських полонених.

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПосиланняРедагувати