Бітюков Борис Валентинович

Бітюков Борис Валентинович (нар. 25 квітня 1921(19210425) — 15 січня 2002) — радянський актор театру і кіно, лауреат Сталінської премії (1951).

Борис Валентинович Бітюков
Народився	25 квітня 1921(1921-04-25) Орша
Помер	15 січня 2002(2002-01-15) (80 років) Москва
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актор
Роки діяльності	1946 — 1991
IMDb	nm0084595
Нагороди та премії

Біографія

Народився 25 квітня 1921(19210425) року в місті Орша Вітебської губернії РРФСР (нині Вітебська область, Білорусь).

Акторську кар'єру розпочав у 1937 році актором допоміжного складу трупи Московського камерного театру у Олександра Таірова.

У 1939 році вступив до Московського гідромеліоративного інституту, проте у тому ж році був призваний до лав РСЧА Радянським РВК міста Москви.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Війну розпочав на Західному фронті командиром відділення 243-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях під Ржевом, Сичовкою, Мценськом, був поранений. Після одужання воював повітряним стрільцем 17-го штурмового авіаційного полку, під час повітряного бою був вдруге поранений. Закінчив війну диспетчером управління 229-го авіаційного транспортного полку особливого призначення 4-ї авіаційної дивізії особливого призначення.

З 1946 по 1991 роки — актор Театра-студії кіноактора. У кіно дебютував у 1948 році у фільмі «Молода гвардія», де зіграв роль Івана Земнухова.

Помер 15 січня 2002 року в Москві, похований на Востряковському цвинтарі.

Нагороди і премії

У 1951 році за роль Неждановського у фільмі «Жуковський» удостоєний Сталінської премії 2-го ступеня.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), медаллю «За відвагу» (06.11.1947) та іншими медалями.

Фільмографія

• 1948 — Молода гвардія — Іван Земнухов
• 1950 — Жуковський — Сергій Сергійович Неждановський, учень Жуковського
• 1950 — Кавалер Золотої Зірки — Віктор Грачов, інженер-будівельник
• 1952 — Служу Радянському Союзу — командир
• 1953 — Випадок в тайзі — Андрій Павлович Сазонов, молодий вчений-зоолог
• 1953 — Чук і Гек — член геологорозвідницької експедиції (у титрах немає)
• 1954 — Велика родина — Костя Журбін
• 1955 — У квадраті 45 — Борис Валентинович Яковлєв, майор контррозвідки
• 1955 — Дорога — диригент і скрипаль
• 1955 — Мати — робітник-підпільник
• 1956 — Справа № 306 — Михайло Дмитрович Мозарін, капітан міліції
• 1957 — Неповторна весна — офіцер КПП
• 1958 — Рибалки Аралу — інженер Олександр Бутаков, поручик Григорій Бутаков
• 1959 — Спрага — Олексієнко, капітан-лейтенант
• 1959 — Яша Топорков
• 1962 — Вулиця молодшого сина — Зябрєв
• 1963 — Живі і мертві — полковник
• 1963 — Ім'ям революції — Малінін
• 1963 — Коротке літо у горах — Селівон, представник прокурорського нагляду
• 1963 — Я крокую по Москві — Петрович, батько Олени
• 1965 — Надзвичайне доручення — Щекутьєв, прапорщик
• 1966 — Тонкою кригою — капітан Решетов
• 1966 — Сказка про царя Салтана — корабельник і боярин
• 1967 — Доктор Віра — епізод
• 1969 — Вибух після опівночі — прапорщик
• 1970 — Постріл на кордоні — полковник Козирєв
• 1970 — На далекій точці — підполковник Шорохов
• 1971 — Літо рядового Дєдова — майор
• 1971 — Синє небо — батько Ніни Бєлової
• 1973 — За годину до світанку — поручик Котіков
• 1973 — І на Тихому океані… — білогвардійський офіцер
• 1974 — Єдина дорога | Okovani soferi (СРСР — Югославія) — Альтенбауер
• 1974 — Небо зі мною — полковник
• 1974 — Ходіння по мукам — батько Марусі
• 1976 — Повість про невідомого актора — Лузанов
• 1977 — Свідоцтво про бідність — директор годинникового заводу
• 1978 — Хлопчаки — працівник виконкому
• 1981 — Вони були акторами — Ганс Францевич Фріке
• 1982 — Гонки по вертикалі — «Шаман»
• 1985 — Від зарплати до зарплати — Петро Грубін, фабричний майстер
• 1988 — Осінь, Чертанове… — чоловік на похоронах

Посилання

• Біографія на «Кино-Театр.ru» [Архівовано 9 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)