Відкрити головне меню

Єгудін Валерій Григорович

Валерій Григорович Єгудін (19372007) — радянський російський оперний співак, театральний режисер, педагог . Народний артист СРСР (1983).

Єгудін Валерій Григорович
Основна інформація
Дата народження 29 серпня 1937(1937-08-29)
Місце народження Подільськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 4 грудня 2007(2007-12-04) (70 років)
Місце смерті Новосибірськ, Росія
Поховання Заєльцовський цвинтарd
Громадянство СРСР
Професії співак, оперний співак
Співацький голос тенор
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація)
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР

ЖиттєписРедагувати

Валерій Єгудін народився 29 серпня 1937 року в Котовську (нині — Подольськ Одеської області).

Навчався у вечірній школі, потім в Красноярському обліково-плановом технікумі, де брав участь у самодіяльності: спів, конферанс, читання віршів, пародій, участь в драматичних постановках. У 1958 році отримав розподіл на роботу до тресту «Новосибірськвугілля»

У 1965 році закінчив Новосибірську консерваторію імені М. І. Глінки (клас А. П. Здановича та Л. Я. Хинчин).

З 1961 по 1963 роки — артист допоміжного складу, з 1963 по 1992 роки — соліст опери Новосибірського театру опери та балету. Всього виконав близько 60 партій. Один з найкращих виконавців оперної партії Отелло в Російській РСФР.

Як режисер відновив на сцені театру опери «Отелло» (1996) та «Пікова дама» (1998).

З 1992 по 2001 роки обіймав посаду директора Новосибірського театру опери та балету. Під його керівництвом театр досяг значних творчих успіхів, отримав категорію «Ведучий театр Росії», був удостоєний престижних премій і нагород.

Виступав на концертах.

C 1976 по 1992 роки паралельно з виступами на сцені працював завідувачем кафедри сольного співу Новосибірської консерваторії імені М. І. Глінки, з 1979 року — доцент, з 1984 — професор. Розробив курс «Історія вокального мистецтва».

Проводив майстер-класи в Академії музичних і сценічних мистецтв ім. Л. Яначека в Брно (Чехія), у Вищій школі музики Гейдельберга-Мангейма (Німеччина).

Був головою правління Новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії, членом правління СТД РФ .

Член КПРС з 1982 року .

Валерій Григорович Єгудін помер 4 грудня 2007 року в Новосибірську. Похований на Заєльцовському кладовищі[1] .

РодинаРедагувати

  • Донька — Ольга Валеріївна Єгудіна, викладачка Новосибірської консерваторії.

Нагороди та званняРедагувати

ТворчістьРедагувати

Дебютував в партії Проповідника в опері Михайа Магіденка «Стежкою грому» в 1961 році .

Відомі партії:

ФільмографіяРедагувати

  • 1969 — Алкіна пісня (фільм-опера) — вокал
  • 1992 — Божевільний рейс — таксист

БібліографіяРедагувати

  • Валерий Егудин // Черномор. здравница. Сочи. 1969. 1 августа.
  • «Когда б отрадного сомненья…» / Беседу вел Ю. Ерофеев // Веч. Новосибирск. 1973. 26 января.
  • Корн И. Пьер Безухов, Герман и другие // Сов. Сибирь. Новосибирск. 1975. 2 апреля.
  • Григорьева Т. И классика, и современность // Веч. Москва. 1982. 14 июля.
  • Городецкая И. Светлый талант // Веч. Новосибирск. 1982. 20 февраля.
  • Над чем работают мастера // Сов. Россия. 1982. 2 июля.
  • Александрова О. Игра состоится // Сов. культура. 1983. 30 августа.
  • «Ступени эти — бесконечны…» / Интервью взяла И. Вершинина // Веч. Новосибирск. 1983. 3 декабря.
  • Народные артисты СССР // Театр. 1984. № 3. С. 85.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати