Євстигнєєв Кирило Олексійович

радянський льотчик

Євстигнє́єв Кири́ло Олексі́йович (рос. Евстигнеев Кирилл Алексеевич; 4 (17) лютого 1917(19170217) — 29 серпня 1996) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 240-го/178-го гвардійського Червонопрапорного ордена Богдана Хмельницького винищувального авіаційного полку 14-ї гвардійської Кіровоградсько-Будапештської Червонопрапорної ордена Суворова винищувальної авіаційної дивізії (3-й гвардійський Ясського Червонопрапорний ордена Суворова винищувальний авіаційний корпус 5-ї повітряної армії). Генерал-майор авіації (1966).

Кирило Олексійович Євстигнєєв
рос. Кирилл Алексеевич Евстигнеев
Народження4 (17) лютого 1917(1917-02-17)
присілок Хохли
Смерть29 серпня 1996(1996-08-29) (79 років)
Москва
цереброваскулярні хвороби
ПохованняКунцевський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
ОсвітаВійськово-повітряна академія (1955) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР (1960)
Роки служби1938–1972
ПартіяВКП(б)
Звання Генерал-майор авіації
Формування178-й гвардійський винищувальний авіаційний полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Нагороди інших країн
Орден Британської імперії (військовий)
Орден Британської імперії (військовий)

Біографія

ред.

Народився 4 (17) лютого 1917(19170217) року в присілку Хохли (нині Шуміхинський район Курганської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив 7 класів залізничної школи. У 1934 році переїхав до Челябінська, де навчався у ФЗУ на токаря. З 1936 року почав трудову діяльність на Челябінському дослідному заводі, згодом — на Челябінському тракторному заводі. Одночасно навчався в Челябінському аероклубі.

У вересні 1938 року призваний до лав РСЧА. У 1941 році закінчив Бірмську військову авіаційну школу пілотів, залишений при школі льотчиком-інструктором.

Учасник німецько-радянської війни з березня 1943 року. Воював у складі 178-го гвардійського (240-го) винищувального авіаційного полку 5-ї повітряної армії. Протягом липня-листопада 1943 року здійснив 144 бойових вильоти, в яких збив особисто 23 та в складі групи 3 літаки ворога.

До жовтня 1944 року здійснив 227 бойових вильотів, провів 114 повітряних боїв, у яких сбив особисто 46 та 3 в групі літаки супротивника.

Всього за роки війни здійснив 283 бойових вильоти, збив особисто 53 та в складі групи 3 літаки ворога.

У повоєнний час обіймав посаду командира винищувального авіаційного полку. У 1949 році закінчив льотно-тактичні курси, у 1955 році — Військово-повітряну академію.

З 1955 по 1958 роки був начальником штабу школи перепідготовки льотного складу в місті Фрунзе.

У 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР. Послідовно обіймав посади начальника штабу Качинського ВВАУЛ, начальника оперативного відділу штабу ВПС Північно-Кавказького військового округу, заступника командувача 73-ї повітряної армії (м. Київ), начальника штабу ВПС ПКВО, першого заступника командувача ВПС ПКВО, в Управлінні навчальних закладів Головного штабу ВПС СРСР. З жовтня 1972 року — в запасі.

Мешкав у Москві, де й помер 29 серпня 1996 року. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди

ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенантові Євстигнєєву Кирилу Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2284).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року командирові ескадрильї 178-го гвардійського винищувального авіаційного полку (14-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 3-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт) гвардії капітанові Євстигнєєву Кирилу Олексійовичу присвоєне звання двічі Героя Радянського Союзу з врученням другої медалі «Золота Зірка» (№ 4039).

Нагороджений орденом Леніна (02.08.1944), чотирма орденами Червоного Прапора (30.09.1943, 28.10.1943, 1945, ?), орденами Суворова 3-го ступеня (02.10.1943), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (30.04.1943) ступенів, Червоної Зірки (1953), медалями та іноземними нагородами, у тому числі й орденом Британської імперії 5-го класу (1944).

Твори

ред.

Пам'ять

ред.

Бронзове погруддя К. О. Євстигнєєва встановлено в місті Шуміха Курганської області.

Меморіальні дошки встановлено в містах Курган (будівля Курганської організації РОСТО) та Шуміха (школа № 2).

Посилання

ред.