Ідея терміну Євросфера або Європейська Імперія з'явилася на початку XXI століття і пов'язана з інтелектуалом-письменником Марком Леонардом[en][1] вченим Оксфордського університету Яном Зелонкою, радником Європейської служби зовнішніх справ Робертом Купером[en] і президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Дурау Баррозу[2].

Євросфера;
Темно-синій: Європейський Союз
Світло-синій: Порядок денний розширення, включаючи всю Туреччину (97 % турецької території розташовано в Азії) та Північноамериканську територію Ґренландію, автономну частину Данії.
Бірюзовий: Європейське сусідство: решта Європи, включаючи всю Росію (25 % Росії розташовано в Європі, займаючи 40 % європейської суші; 78 % всіх росіян живуть у Європейській Росії) і країни за межами Європи, тісно пов'язані з Європейським Союзом
Коричневий: Країни АКТ

За останні 50 років Європейський Союз збільшився від 6 держав-членів до 28 і ще 8 країн-кандидатів і потенційних кандидатів на вступ до ЄС. Західноєвропейські країни або економічно інтегровані в рамках єдиного ринку Союзу або використовують власну валюту. Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки ЄС має можливість вести переговори з іншими країнами, а за допомогою Угоди про асоціацію з Європейським Союзом здійснюється міжнародна торгівля. Європейська політика сусідства та Середземноморський союз створюють більш тісні зв'язки з прикордонними країнами. ЄС має сталі зв'язки з колишніми колоніями — країнами Африки, Карибського басейну й Тихоокеанського регіону.

Для держав, які прагнуть приєднатися до ЄС, членство сприяє реформам у країні, як наприклад, реформі про скасування смертної кари[3] в Туреччині. Розвиток впливу ЄС і членства в ЄС став широко обговорюваною темою в наукових працях, наприклад, Марка Леонарда, який визначає область впливу ЄС як Євросферу.

Країни Євросфери ред.

За словами Марка Леонарда, до Євросфери входять (станом на 2004 р.) 109 країн. На території Європи — тодішні 25 членів, країни-кандидати, західні балканські держави та європейські країни СНД (у тому числі трансконтинентальні держави, як Казахстан). Леонард не згадує західноєвропейські країни такі як Норвегія, що були інтегровані в єдиний ринок ЄС. Він склав детальний список африканських і близькосхідних країн, а також країн, які творять східний кордон Євросфери: Іран, Азербайджан, Росія та Казахстан.

Інші країни, яких можна залічити до Євросфери, включають в себе країни Західної Європи, наприклад ті держави, які входять до Європейської економічної зони, використовують євро чи є спеціальними територіями Європейського Союзу.

Цитати ред.

  Постмодерністською відповіддю Європи на загрози є ще більше розширення системи кооперативної імперії. «Я не знаю іншого способу захисту мох кордонів, окрім як їх розширення», як казала Катерина ІІ, і зараз здається, що Європейський Союз робить те саме.  

Роберт Купер, 2003

  Наступна хвиля європейської трансформації ще тільки розпочинається. ЄС починає розвивати величезну сферу впливу, розширюючи її далеко за межі своїх кордонів, саме це можна було б назвати «Євросферою». Цей пояс із 80 країн, що охоплює території Балканського півострова, держав Близького Сходу, Північної Африки та країн на південь від Сахари і територію колишнього Радянського Союзу.  

Марк Леонард, 2005

Примітки ред.

  1. Leonard, M. (2005), Why Europe will run the 21st century, Fourth Estate: London
  2. Birth of a New Rome?. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 13 листопада 2013.
  3. EU-Turkey relations. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 13 листопада 2013.