Відкрити головне меню

Єврейський Народний Дім у Чернівцях — дім, збудований на початку XX століття Єврейською релігійною громадою, який став центром єврейського культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Єврейський Народний Дім у Чернівцях
Єврейський народний дім-1.jpg
Єврейський Народний Дім (сучасне фото)

48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д. / 48.300; 25.917Координати: 48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д. / 48.300; 25.917
Країна Україна Україна
Розташування м. Чернівці
Архітектор Юліус Бохнер
Клієнт Єврейська релігійна громада Чернівців
Інженер Йозеф Шрайбер
Дата початку спорудження 1907
Дата закінчення спорудження 28 грудня 1908
Відкриття 28 грудня 1908
Вартість 450 000 крон
Стиль стиль модерн з домішками бароко і ренесансу
Поверхів чотири
Власник до 1944 року — Єврейська релігійна громада Чернівців, в даний час — міська комунальна власність
Призначення робота релігійних, громадських та культурних товариств, організацій, політичних партій тощо
Адреса м. Чернівці, пл. Театральна, 6

Єврейський Народний Дім у Чернівцях. Карта розташування: Україна
Єврейський Народний Дім у Чернівцях
Єврейський Народний Дім у Чернівцях
Єврейський Народний Дім у Чернівцях (Україна)

CMNS: Єврейський Народний Дім у Чернівцях на Вікісховищі

У 1908 році в Чернівцях, праворуч від недавно збудованого міського театру, постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Єврейський Народний Дім — Юдішесхауз.
Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад.
До Другої Світової війни він був центром єврейського життя у Чернівцях; тут містилися різноманітні єврейські спілки та організації.

Зміст

Євреї в Чернівцях і на БуковиніРедагувати

Відомо[1], що в 1774 році, коли Буковина перейшла під патронат Австрії, тут нараховувалось 560 єврейських сімей. У самих Чернівцях їх було 112. Це відзначив у своїй докладній записці у Відень перший генерал-губернатор краю Габріель фон Сплені. Характеризуючи Чернівці, він підкреслив, що містечко забудовано хаотично, але найкращі будинки займають євреї.

У Чернівцях є достатньо відомих адрес, що мають єврейське історичне минуле: спеціальна професійна школа («Сафа-арт») на вул. Еліезера Штейнбарга; хасидський дім цадика Фрідмана в Садгорі; єврейське кладовище (вул. Зелена), колишня велика Синагога (вул. Барбюса, 31).

Чернівецька міська єврейська релігійна громада м. Чернівців була створена, згідно з Указом австрійського цісаря, у 1786 році. Вона об'єднувала громадян, що сповідували юдаїзм.

Чернівецька єврейська релігійна громада мала свої власні установи, серед яких — школа, шпиталь, громадські синагоги, лазня, цвинтар, птахорізка.

Спочатку правління Чернівецької єврейської релігійної громади працювало у винаймлених приміщеннях. З побудовою споруди Чернівецької єврейсько-німецької школи (1860) тут розташувалися канцелярія Чернівецької єврейської релігійної громади із залом засідань, а також кімната єврейського матрикуляру, де реєстрували акти громадянського стану. Ці установи перебували у приміщенні школи[2] упродовж 48 років.

Діяльність єврейської громади по створенню власного народного домуРедагувати

Настав час єврейській громаді Чернівців збудувати власне приміщення.

Будинок задумано як центр зібрання всієї єврейської громади, притулок духовного і національного життя євреїв краю.

Пропозицію про будівництво підтримали члени правління громади, і новому президенту д-ру Бен'яміну Штраухеру тільки залишалося втілити цю ідею в життя.

Розробити проект споруди доручили вже відомому на той час архітекторові Юліусу Бохнеру, йому також доручили виготовити детальні плани.

На засіданні правління єврейської громади було прийнято рішення про оголошення звернення до всіх євреїв Буковини про збір коштів для побудови споруди і необхідність отримання кредиту у Галицькому іпотечному банку.

Значні кошти на зведення споруди пожертвували Генріх та Жозефіна Ваґнери. Використовувалися й кошти Чернівецької єврейської релігійної громади та благодійні внески членів громади.

Кредит у банку взяли 450 тисяч корон під 8 відсотків річних.

Для керівництва будівництвом створили будівельний комітет, до складу якого ввійшли міські архітектори та радники єврейської громади: Юліус Бохнер, Іоахім Айзенберґ, Йозеф Ґрюнберґ та інші.

Комітет очолив голова правління громади д-р Бенно Штраухер.

 
Керівники Єврейської громади в Чернівцях

Будівництво Єврейського Народного ДомуРедагувати

Керівництво будівельними роботами доручили одному з найвідоміших тогочасних архітекторів Йозефу Шрайберу, який у 19041905 роках керував зведенням в Чернівцях міського театру[3].
Будівництво Народного Дому розпочали з копання фундаменту восени 1906 року.
Урочисті закладини будинку відбулися навесні 1907 року.
Роботи виконували різні місцеві будівельні компанії: які займалися бетонними роботами, поставляли пісок та гравій, цеглу, гіпс, дерево, планки і траверси, балки. Декілька фірм робили покрівлю та проводили центральне опалення.
20 червня 1907 року комітет по будівництву склав вимоги до виготовлення скульптур атлантів. Скульптури були виготовленні скульптором Оскаром Черні.
В Чернівецькому архіві збереглися всі договори на проведення робіт, в тому числі на проведення електричного освітлення (цим займалася фірма Сіменс-шукерт), воно вартувало 2,1 тисячі крон). Опалення обійшлося в 4 тисячі крон. Вікна та двері виготовила фірма Хаїма Танненбаума.
До кінця 1908 року будівельні роботи завершили.
28 грудня 1908-го року будівлю визнали закінченою. Цього дня відбулося свято урочистого закладення останнього каменя.
От як описувала місцева газета «Bukowiner Post» саму споруду: на першому поверсі — широкий парадний вестибюль, двоє бічних сходів.
Тут розташовувалися приміщення для моління, шкільні класи, кімнати для реєстрації шлюбів і новонароджених,
на другому — конференц-зала, зала засідань правління Чернівецької єврейської релігійної громади, кабінет президента громади, приймальня, кімнати секретаря, бухгалтера, касира, а також читальний зал і бібліотека.
Верхній поверх використовувався під житло.
У напівпідвалі знаходилося приміщення кошерного ресторану разом із кегельбаном, кімнатою для прислуги та кухнею.

Освячення Єврейського Народного ДомуРедагувати

Для проведення урочистого освячення будови було створено спеціальний комітет, головою якого став аптекар Фюлленбаум. За короткий термін підготували дуже гарне свято. У великій розкішній залі Єврейського Народного Дому зібрались численні гості. Це були досить поважні особи, котрі займали досить високе становище в Чернівцях, Буковині та Австро-Угорщині.
Серед гостей був депутат австрійської Палати послів доктор Артур Валєр.
Після виконання святкового хоралу слово надали головному рабинові д-ру Розенфельду, котрий говорив про велике значення новобудови для культурного розвитку єврейського народу.
Від імені студентських академічних корпорацій «Гасмонея», «Емуна», «Гебронія» виступив член товариства «Гасмонея» кандидат юриспруденції М. Аріе, від імені товариства «Зефіра» — кандидат юриспруденції Шапіро, від єврейського політичного товариства — д-р Діамант, від жіночого товариства — велика землевласниця пані Блюм.
Завершив виступи тепло сприйнятий голова правління Чернівецької єврейської релігійної громади, депутат австрійської Палати послів д-р Бенно Штраухер.
Після урочистої освяти відбувся виступ єврейського співочого товариства.
О 9 годині вечора відбувся святковий бенкет. На бенкет були запрошені також і представники релігійних громад інших міст Австрії[4].

Використання Єврейського Народного ДомуРедагувати

Приміщення Народного Дому здавалися в оренду численним єврейським товариствам для проведення різноманітних заходів.

Тут відбувалися вибори до правління Чернівецької єврейської релігійної громади, збори уповноважених «Єврейської національної партії Буковини», партійні з'їзди Буковинського сіоністського крайового комітету, крайові конференції буковинських сіоністів, народні збори Єврейської національної спілки, численні зібрання, зокрема з нагоди надання матеріальної допомоги голодуючому населенню Південної Бессарабії (1935). Тут зустрічали президента виконавчого комітету всесвітньої сіоністської організації Нахума Соколова (1929) тощо.

При Єврейському Народному Домі працювали товариства: «Товариство чернівецьких підприємців» (керівник Г. Вендер), "Єврейське товариство «Відродження», Союз єврейських студентів (Л. Кельнер), цілий ряд благочинних організацій і товариств, таких, як «Студентська столова академіка Юдейка», «Союз Марі-Регінц», «Народна єврейська кухня», «Союз захисту дітей» та інші.

Єврейська громада приділяла велику увагу розвитку мистецтва і літератури, залишалась вірною своїм традиціям і сприяла розвитку міста Чернівців та Буковини.

Єврейський Народний Дім в період входження Буковини до Радянського Союзу і УкраїниРедагувати

З приходом радянської влади (1944) приміщення було передано під міський Будинок культури.[5] Нині це — Центральний палац культури Чернівецької міської ради. Тут працюють численні аматорські колективи — як дорослі, так і дитячі. Серед них — народний драматичний театр, народний театр естрадних мініатюр та публіцистики «Гомін», народна оперна студія, народний ансамбль танцю «Юність», народний вокально-інструментальний ансамбль «Карпати», народний духовий оркестр, народний вокальний ансамбль «Марічка», гурток троїстих музик, студія художнього слова, дитячий народний ансамбль спортивного бального танцю «Промінь», дитячі студії — музична та театрального мистецтва тощо.

Єврейські громадські організації повернулися до свого Народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні.

Тут, згідно з рішенням Чернівецького міськвиконкому, розмістилися на першому поверсі Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга і, відкритий у 2008 році, Музей історії та культури євреїв Буковини, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури Чернівців. На фасаді встановлено меморіальну дошку (чорний граніт) з двомовним написом (українською та на їдиші) про спорудження будинку у 1908 році єврейською громадою м. Чернівців.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті XVIII - на початку XX ст.: Збірник документів та матеріалів / Упор. О. В. Добржанський, М. П. Кушнір, М. Д. Никирса. — Чернівці: ТОВ «Видавництво „Наші книги“», 2007. — 464 с., 32 іл.
  2. Яка існує і нині: Штайнбарга, 2
  3. Тепер — Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
  4. Деякі роботи виконувались і після початку експлуатації будівлі: у вестибюлі Єврейського Дому 3 січня 1909 року з'явився бронзовий бюст президента Чернівецької єврейської релігійної громади д-ра Бенно Штраухера роботи віденського скульптора Ляйзека. На другому поверсі встановили пам'ятну дошку з написом «На постійну згадку і вічну пам'ять про ініціатора і творця цієї монументальної споруди пана д-ра Бенно Штраухера, президента Чернівецької єврейської релігійної громади, депутата австрійської Палати послів і Буковинського сейму, засідателя виконавчого комітету Буковинського сейму, міського радника…»
  5. Пізніше — Будинок культури об'єднання «Восход».
  6. Меморіальну дошку встановлено згідно із розпорядженням виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів на клопотання № 18/98 від 2 березня 1998 року. Зазначено на дошці і прізвище автора чотириповерхової цегляної, на високому цоколі споруди. Проте, як встановила науковець, відмінник архівної справи Никирса Марія Дмитрівна, автором цього архітектурного шедевра був не львівський архітектор Тадеуш Левандовський, а відомий на Буковині архітектор Юліус Бохнер

ДжерелаРедагувати