World of Goo

відеогра 2008 року

World of Goo — це відеогра-пазл з акцентом на фізику від незалежного розробника 2D Boy. Гра вийшла на наступних платформах: Wii, Windows, Mac OS X, Android і Linux (x86[7], x86-64[8]).

World of Goo
Розробник2D Boy
ВидавецьIndependent
Nintendo WiiWare
Дистриб'юторEpic Games Store[1], Good Old Games[2], Steam[3], Nintendo eShop, Humble Store[d], Google Play і App Store
Жанр(и)Головоломка
ПлатформаPC, Mac OS X, Linux,[4] WiiWare[5][6]
Дата випуску
13 жовтня 2008
  • WiiWare
    NA 13 жовтня 2008
    EU 19 грудня 2008
    JP 2 квартал 2009
    Windows (Steam)
    13 жовтня 2008
    PAL 12 грудня 2008
    Windows (official website)
    13 жовтня 2008
    Mac OS X
    2 листопада 2008
    Linux
    14 лютого 2009
    iPad
    16 грудня 2010
    iPhone
    14 квітня 2011
    Android
    28 листопада 2011
Режим гриоднокористувацька гра[3] і багатокористувацька гра
Моваанглійська[3], французька[3], італійська[3], німецька[3], іспанська[3], нідерландська[3], японська[3], корейська[3] і спрощена китайська[d][3]
УкраїнськаCheMax Ukr
Вік. обмеженняESRB: EEveryone
PEGI: PEGI 3
USK: 0USK 0
Творці
Ігродизайнер(и)Kyle Gabler, Ron Carmel
Технічні деталі
НосійDownload
Наступна граWorld of Goo 2
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: World of Goo у Вікісховищі

Ігровий процес

ред.
 
Схема побудови конструкцій з кульок Гуу

Гравець повинен створювати різні конструкції за допомогою істот-кульок Гуу (англ. Goo — липучка), щоб привести необхідну кількість кульок Гуу до труби, яка є виходом. Щоб здійснити це, гравець будує з кульок Гуу мости, вежі та інші споруди на подолання гравітації в різних місцях, таких як підземелля, пагорби, прірви або скелі. Будівництво засноване на фізиці об'єктів (як правило рідин) і вимагає врахування ваги, швидкості, сили тяжіння. Всі кульки, які гравець зібрав понад необхідну кількість на поточному рівні, можуть бути використані в бонусному рівні World of Goo Corporation.

Існують кілька типів кульок Гуу, кожен з яких володіє унікальними властивостями. Гравець повинен комбінувати їх для завершення кожного рівня.

Гра складається з 4 розділів і епілогу, кожна з яких містить кілька рівнів. Кожен рівень має власні графічні і музичні теми, які надають йому неповторної атмосфери. Гра складається з 47 рівнів. Існує також бонусний 48-й рівень під назвою World of Goo Corporation. Його суть полягає в тому, щоб будувати високі вежі за допомогою зайвих кульок Гуу, які гравець зібрав у ході проходження гри. Гравці з усього світу можуть змагатися в висоті веж завдяки тому, що висота вежі завантажується на спеціальний сервер. Однак, на сервер завантажуються лише дані про висоту вежі, кількість використаних кульок, ім'я гравця і його країну. Вигляд самої вежі не зберігається. Башта кожного гравця представлена ​​у вигляді одної хмарки.

WiiWare-версія включає багатокористувацький режим до чотирьох чоловік на одній приставці.

Види кульок

ред.
  • Сірі кульки — звичайні кульки темно-сірого кольору, доступні з першого рівня гри. Одна кулька утворює два зв'язки. На відміну від інших рівнів, в бонусному рівні World of Goo Corporation ці кульки вміють від'єднуватися одна від одної.
  • Білі кульки — за властивостями аналогічні сірим кулькам, але утворюють до 4 зв'язків і не горять. Мають очі, але, незважаючи на це, є сліпими. За сюжетом, їх сліпота обумовлена ​​тим, що вони перебували в печерах, де тисячі років не проникав сонячне світло, і різка поява світла попросту згубило їх відвиклі від освітлення очі. З'являються в першій главі.
  • Чорні кульки — кульки, які не можна схопити. З'являються в першій главі. Є різновид чорних кульок, які мають одне око, але за властивостями вони нічим не відрізняються від безоких.
  • Зелені кульки — кульки, що утворюють до трьох зв'язків і володіють унікальною особливістю від'єднуватися, навіть будучи прикріпленими. З'являються в першій главі.
  • Повітряні кулі — рожеві гумові кулі, що прикріпляються до кульок Гуу за допомогою нитки. Достатня кількість повітряних куль може підняти вгору об'єкт. Можуть нескінченно багато разів від'єднуватися і прикріплюватися знову. Неприкріплена повітряна куля не літає і за поведінкою не відрізняється від решти видів кульок Гуу, але не засмокутується в трубу. З'являються в першій главі.
  • Очі — великі кулі Гуу, що мають властивості повітряних куль, а також особливість значно покращувати гостроту зору кулькам Гуу, до яких вони прикріплюються. Знаходяться на останньому рівні першої глави.
  • Водні крапельки — прозорі кульки досить компактних розмірів. Один кулька утворює тільки одну зв'язок. З'являються у другій главі.
  • Лице — являють собою кульки велетенських розмірів, які не можна схопити. Зовні відрізняється від інших видів кульок наявністю губ, вій, а також рідкого волосся по окружності. Такі кулі легко подрібнюються в механічних подрібнювачах і розпадаються на кульки звичайного розміру. З'являються у другій главі.
  • Частини лиця — утворюються при подрібненні лиць в механічних подрібнювачах. Червоні труби приймають тільки такі види кульок. Як і чорні кульки без очей, частини обличчя не можна схопити. Бувають двох видів, які мають однакові властивості і відрізняються тільки зовні: очі і кульки з губами. З'являються у другій главі.
  • Червоні кульки — кульки, особливістю яких є здатність загорятися під впливом вогню. Швидкість горіння кульок досить повільна і відбувається за принципом доміно. Ці кульки не є ідеально круглими. З'являються в третій главі.
  • Жовті кульки — намертво прикріплюються до будь-якої поверхні при приєднанні до конструкції. Відлипають при від'єднанні. Мають по окружності пружні «шипи любові», які і дозволяють їм приєднуватися до чого завгодно. Ці кульки можна від'єднати. За сюжетом, вони є найбільш рідкісним видом кульок, спілкування з якими уникають всі інші види кульок Гуу через нав'язливість жовтих кульок, зумовлені їх постійною самотністю. З'являються в третій главі.
  • Черепи — квадратні білі черепи, розмірами трохи більші від звичайних кульок Гуу. Єдині з усіх видів кульок, не гинуть від дотику до поверхонь, які є смертельними для інших видів. Ця особливість може використовуватися як досить надійний захист від небезпечних поверхонь. За сюжетом черепи є загиблими кульками Гуу. З'являються в третій главі.
  • Міни-липучки — великі чорні вибухонебезпечні липучки. Прикріплюються до будь-яких поверхонь і при підпалюванні вибухають, руйнуючи тим самим поверхні, до якої вони прикріплені. Для підпалювання куль-мін необхідні червоні кульки Гуу. З'являються в третій главі.
  • Зелені віртуальні кульки — кульки з одним оком. Якщо вони знаходяться на конструкції, то мають можливість вистрілюватися в зазначеному напрямку по балістичній траєкторії. Силу пострілу можна регулювати. При попаданні в заражену рідина стають червоними віртуальними кульками. З'являються в четвертій главі.
  • Червоні віртуальні кульки — за властивостями являють собою майже повний аналог водних крапель, але на відміну від них, червоні мають можливість пострілу і прикріплюються до конструкції, повз яку пролітають. Мають два ока. З'являються в четвертій главі.
  • Віртуальні зелені квадратики — за своїми властивостями є аналогами звичайних сірих кульок. З'являються в четвертій главі.
  • Камені — можуть ставитися один на одного, утворюючи конструкції. Бувають двох видів, відмінності яких полягають лише у формі: квадратні і прямокутні. Мають по одному квадратному оку. З'являються в четвертій главі.
  • Програмні вікна — за властивостями являють собою повні копії каменів. Відмінність тільки в зовнішньому вигляді. З'являються в четвертій главі.
  • Риба — фактично дуже легка жива повітряна куля. Зовні риби схожі на жовті кульки Гуу, але мають крила, а також нитку, за допомогою якої прикріплюються до поверхні. Присутні на останньому рівні в епілозі.

Відгуки

ред.

Гра отримала схвальні відгуки та багато нагород. Головним чином за іноваційний геймплей. Також відзначено гарний візуальний ряд та музику.

Від українського журналу Домашний ПК гра отримала оцінку 5/5 і відзнаку «Вибір редакції».[20]

Примітки

ред.
  1. Epic Games Store — 2018.
  2. Good Old Games — 2008.
  3. а б в г д е ж и к л м Steam — 2003.
  4. World of Goo Linux Version is Ready!. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 5 березня 2009.
  5. Murphy, Patrick (31 грудня 2007). Road To The IGF: World Of Goo's 'Suggested Emotional Journey' To Wii. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 13 жовтня 2008.
  6. Macarthy, Andrew (1 квітня 2008). World of Goo switches from Wii to WiiWare. Nintendic. Архів World of Goo switches from Wii to WiiWare оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 5 березня 2009.
  7. http://games.slashdot.org/comments.pl?sid=1127891&cid=26854085
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 5 березня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. World of Goo (Wii). GameRankings. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 2 травня 2011.
  10. World of Goo (PC). GameRankings. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 2 травня 2011.
  11. World of Goo (Wii). Metacritic. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 2 травня 2011.
  12. World of Goo (PC). Metacritic. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 2 травня 2011.
  13. Hayward, Andrew (16 жовтня 2008). World of Goo Review. 1UP.com. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2009.
  14. Walker, John (1 травня 2009). World of Goo Review. Eurogamer. Eurogamer Network Ltd. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 2 травня 2011.
  15. Blyth, Jon (2 жовтня 2008). World of Goo Review. Eurogamer. Eurogamer Network Ltd. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 13 жовтня 2008.
  16. Todd, Brett (3 листопада 2008). World of Goo Review. Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 2 травня 2011.
  17. Casamassina, Matt (10 жовтня 2008). World of Goo Review. IGN Wii. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 13 жовтня 2008.
  18. DiMola, Nick (17 жовтня 2008). Wii Review: World of Goo. Nintendo World Report. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 17 жовтня 2008.
  19. Official Nintendo Magazine, Issue 38, p.95
  20. а б Юрий Гордеев. World of Goo // Домашний ПК. — Вип. № 12 (120), декабрь 2008. — С. 126.