Перший
«Перший» — загальноукраїнський суспільний телеканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України, який мовить під цим логотипом з 23 травня 2022 року[2]. Телеканал прийшов на заміну державному телеканалу, що мовив з 1939 року під логотипами УТ (1951—1972), УТ-1 (1972—1998) та Перший національний (1998—2015). Як суспільний мовник телеканал мовив з логотипом UA: Перший (2015—2022)[3].
Перший | |
---|---|
АТ «НСТУ»[1] | |
Країна | Україна |
Зона мовлення | Україна |
Час мовлення | Цілодобово |
Мова мовлення | українська |
Центр керування | Київ, вул. Хрещатик, 26 (1951—1995) Київ, телецентр «Олівець» (з 1995 року) |
Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу | Загальна |
Дата початку мовлення | 1 лютого 1939 |
Цифровий мультиплекс | MX-1 (1) MX-7 (47) (тимчасове мовлення) |
Засновник | Кабінет Міністрів України |
Власник(и) | Національна суспільна телерадіокомпанія України |
Керівник(и) | Голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький |
Ранні назви |
|
Споріднені канали | Суспільне Культура Суспільне Спорт |
Голос каналу | Євген Сальников (з 1995) Дмитро Хоркін (з 2024) |
Слоган | «Суспільне мовлення» |
Сайт | suspilne.media/news/schedule/tv/ |
Історія
ред.1939—1991
ред.1 лютого 1939 року з Києва було здійснено першу офіційну спробу передачі зображення в етері. Перша трансляція тривала 40 хвилин — увесь цей час показували портрет радянського діяча Серго Орджонікідзе.
6 листопада 1951 року почав працювати Київський телерадіоцентр на Хрещатику, 26 (нині — Будинок Українського радіо). Транслювали патріотично-революційний фільм «Велика заграва», а наступного дня — урочисті заходи на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. Ці події вважаються початком роботи Українського телебачення. Першими дикторами Українського телебачення були Новела Серапіонова, Ольга Даниленко і Олена Ніколаєва.
1 травня 1952 року з єдиного павільйону, що тоді діяв на телецентрі («студії Б») в етер вийшов великий концерт за участі солістів Київського оперного театру імені Т.Шевченка.
У листопаді 1956 року передачі Київської студії телебачення починають виходити регулярно.
20 січня 1965 року на телеекранах з‘явилася заставка з великими літерами «УТ», що символізувало початок об'єднаної загальнореспубліканської телепрограми УРСР, обсяг мовлення якої вже того року становив понад 200 годин.
1972 року почалося двоканальне мовлення, і телеканал отримав назву «УТ-1». На тих телецентрах, де можна було передавати дві програми телебачення (великі обласні центри), транслювались окремо програми ЦТ СРСР і УТ, а там, де не було технічної можливості мовити двома каналами одночасно, мовила об'єднана союзно-республіканська програма[4]. У Києві мовлення УТ розпочиналося з 11:00 ранку, в інших містах України — з 17:00. О 19:00 в етер вийшла інформаційна програма «Вісті» власного виробництва, перед цим з 18:00 до 19:00 був блок мовлення обласних студій (у Києві та області в цей час в етері виходила програма «На Дніпровій хвилі»). О 20:45 транслювалася «Вечірня казка» для дітей, після чого о 21:00 починалася ретрансляція програми «Час» із Москви[5].
1991—2014
ред.Навесні 1991 року Держкомтелерадіо УРСР було перетворене в Укртелерадіокомпанію, яка стала єдиним державним мовником на каналах УТ-1, УТ-2, пізніше — УТ-3. З 1995 року, коли на базі Укртелерадіокомпанії було утворено НТКУ, НРКУ та ОДТРК, а також після наказу Держкомтелерадіо про перекомутацію, УТ-1 став єдиним каналом, що забезпечив покриття 97 % території країни. Мовлення на ньому здійснювала Національна телекомпанія України з 1995 по 2017 рік. До 2004 року НТКУ мала телеканал УТ-2, який з 1997 року ділив мовлення з телеканалом «1+1».
2002 року НТКУ розпочала закордонне супутникове мовлення, а 2008 року — інтернет мовлення. За підсумками 2004 року частка каналу склала 2,8 %, 2005 — 1,8 %, 2006 — 2,1 % (9-е місце серед телеканалів, що транслюються в Україні), 2007 — 1,8 %, 2008 — 1,9 % (10-е місце)[6].
Розпорядженням Кабінету Міністрів № 448-р від 17.03.2010 генеральним директором Національної телекомпанії України призначено Єгора Бенкендорфа[7]. Заступником генерального директора призначено українського бізнесмена ліванського походження Валіда Арфуша. Також Кабмін видав постанову № 272 від 17 березня, відповідно до якої підпорядкував собі Національну телекомпанію[8].
5 листопада 2011 року «Перший національний» святкував своє 60-річчя.
У лютому 2013 року Єгор Бенкендорф залишив посаду генерального директора НТКУ за власним бажанням, ставши головою правління телеканалу «Інтер»[9][10]. 20 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова[9].
6 грудня 2013 року журналіст телеканалу «ZIK» в прямому етері програми «Люстрація» повідомив, що журналісти «Першого Національного» звільняються через незбалансовану політику висвітлення Євромайдану.
25 березня 2014 року Кабінет міністрів України призначив генеральним директором НТКУ Зураба Аласанію[11].
З 2014 року
ред.17 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який заклав правові основи суспільного мовлення в Україні. 7 квітня 2015 року у прямому етері урочисто змінили логотип «Першого Національного» на логотип суспільного мовника (UA: ПЕРШИЙ). Ця зміна відбулася після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який усунув технічні проблеми на шляху перетворення державних телерадіокомпаній у Національну суспільну телерадіокомпанію України[12].
11 грудня 2017 року суспільні телеканали «UA: Перший», «UA: Культура» і «UA: Крим» розпочали мовлення у форматі 16:9[джерело?].
З 1 січня 2018 року цифрова версія каналу в мережі DVB-T2 (UA: ПЕРШИЙ Digital) мовила цілодобово.
Восени 2018 року в інтерв'ю «Детектор медіа» генеральний продюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук заявив, що у плані здійснити ребрендинг каналу, в рамках якого планується зміна назви «UA: Перший»[13]. У лютому 2019 року у плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік оприлюднено здійснення ребрендингу і зміни назви телеканалу на «Суспільне»[14]. 20 січня 2020 року стало відомо, що згідно з ребредингом, «UA: Перший» збільшує суспільно-політичне мовлення, в рамках якого, зокрема, збільшення кількості випусків новин у будні, власне ранкове шоу, поява програм про регіони, реформи в Україні, телемостів, спецрепортажів, документалістики, фактів та розслідувань[15][16][17].
У зв'язку з російським вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 до 21 травня 2024 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»[18]. В етері була відсутня реклама.
12 квітня 2022 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD).
23 травня 2022 року в зв'язку з оновленням дизайн-системи брендів НСТУ телеканал «UA: Перший» змінив назву на «Перший»[19].
21 травня 2024 року телеканал частково відновив самостійне мовлення, розширивши інформаційний блок контенту — транслюється власний інформаційний марафон «Суспільне. Студія», як і на регіональних каналах Суспільного мовлення. Окрім того власний інформаційний телемарафон є частиною «Єдиних новин»[20][21].
Наповнення етеру
ред.Діючі програми
ред.- «Bihus. Info»
- «Батьки-засновники»
- «Важлива розмова»
- «Видимі»
- «Дихайте глибше!»
- «Історія (не) забутих сіл»
- «Історія з Братами Капрановими»
- «Новий відлік»
- «Квартирник. Суспільне»
- «Мистецтво жити»
- «Між світами»
- «Несеться»
- «Кримське питання»
- «Культові українці: позначені гривнею»
- «Ремовська. Інтерв'ю»
- «Тиждень. Крим»
- «З нуля»
- «Карп'як на Суспільному»
- «Сімейний курс з інформаційної гігієни»
- «Суспільне.Новини»
- «Суспільне.Спорт»
- «Суспільне.Студія»
- «Схеми: корупція в деталях»
- «Я. Є. Тил»
- «Як справи?»
Програми, які не транслюються
ред.- «Олімпійська/Паралімпійська студія»
- «Євробачення»
- «Наші гроші»
- «ЕнеЇда»
- «Перша шпальта»
- «#@)₴?$0»
- «UA: Фольк»
- «#ВУКРАЇНІ»
- «Зворотній відлік»
- «Країна пісень»
- «По-людськи»
- «Полюси».
- «Прозоро: про головне»
- «Прозоро: про соціальне»
- «Прозоро: про актуальне»
- «Тиждень на Суспільному»
- «Суспільна студія»
- «Своя земля» (про реформи)
- «Перший на селі» (про фермерів)
- «Що? Як?»
- «Хто в домі господар?»
- «Розсекреченка історія»
- «На східному фронті»
- «Святі та грішні»
- «Як дивитися кіно»
- «Бюджетники»
- «:Тема дня» (щоденне ток-шоу)
- «Про головне»
- «Точка зору»
- «Підсумки дня»
- «Підсумки тижня»
- «Доброго ранку, країно» (виготовлялося продакшен-компанією «Ера-медіа»)
- «Територія безпеки» — телевізійна програма, яка виходила на телеканалі з 2 лютого 2003 по 27 квітня 2007 року.
- «Спільно» (про реформи)
- «AgroNews» — інформаційно-аналітична програма, яка виходила на телеканалі з 4 червня 2012 по 28 березня 2014 року[22].
- «Крок до зірок»
- «Доки батьки ще сплять»
- «Нащадки»
- «Віра. Надія. Любов.»
- «Золотий гусак»
- «Контрольна робота»
- «Легко бути жінкою»
- «Здоров'я»
- «Euronews»
- «Армія»
- «Атака магії»
- «Аудієнція»
- «Книга.UA»
- «Країна на смак»
- «Ближче до народу»
- «В гостях у Дмитра Гордона»
- «Глибинне буріння»
- «Майстер-клас»
- «Надвечір'я»
- «Світ спорту»
- «Чоловічий клуб»
- «На зв'язку з Урядом»
- «Про що кіно?»
- «Окраїна»
- «Досвід»
- «Офіційна хроніка»
- «Сільрада»
- «Так просто!»
- «Телеакадемія»
- «Феєрія мандрів»
- «ХайТак»
- «Культурна афіша здорової людини»
- «Фольк-music» (через ребрендинг у «UA: Фольк»)
- «Надвечір'я. Долі»
- «Фольк-music. Діти»
- «Хіт-парад. Національна двадцятка»
- «Хочу, щоб ти була»
- «Шеф-кухар країни»
- «Стильна лялька»
- «Роздягалка»
- «Театральні сезони»
- «Як Це»
- «УТЕОДИН з Майклом Щуром»
- «Про життя» (раніше на телеканалі «Інтер»)
- «Ігри патріотів» (2 сезон 2006 року, раніше на телеканалі «Інтер»)
- «ЧереЩур» (згодом — «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком»)
- «Війна і мир»
- «Діти Z»
- «:Новини. Культура»
- «:Новини. Світ»
- «Радіо: День», разом з UA: Українське радіо (Перший канал)
- «До справи»
- «Промінь. Живий» (разом з Радіо Промінь)
- «Складна розмова»
- «Слідство.Інфо»
- «По обіді шоу»
- «Світло»
- «Додолики»
- «Букоголіки»
- «Лайфхак українською»
- «Толока»
Серіали
ред.- Комісар Алекс
Документальні фільми
ред.- 100 років «Українському радіо»
- 91: Доброго ранку, ми з Охтирки!
- 1945
- Без вас
- Бізнес ветеранів
- Будапешт. Бомба під незалежність
- Буча — 22
- Буча. Вбивство самооборонівця Побігая
- Варта
- Велика російська брехня
- Видимий ворог
- Війна тітки Світлани
- Вогнехреща
- Воїни
- Герой
- Голодомор. Літописці
- Діти бомбосховищ
- Дожити до 100 по — українськи
- Дрони-камікадзе
- Заручники божевілля
- Зруйновані мости
- Ілюзія рівності
- Імена
- Йона. Голодне марення
- Капелани. Віра на війні
- Капеланки. Молитва у пеклі
- Крим. Звільнення
- Лицарі правозахисту
- Made in колись
- Ми. Майбутнє
- Митці на війні
- Мій Крим
- Моя війна
- На честь
- На щиті
- Оленівка
- Остання війна. Анатомія рашизму
- Плавильний котел
- Позивний «Бетмен»: таємниця Василівського блокпоста
- Русифікація в стилі поп
- Смерічка
- Снігурівка. Крізь окупацію
- Стихії війни
- Так, я жінка
- Таким мене зробила війна
- Тисячолітня війна
- Тіні на лівому березі
- У кралі коралі
- Уламки віри
- Фелікс
- Фіксери на війні: невидимі репортери
- Цидулки про гуцулів
- Ціна українського хліба
- Щоденник вцілілої
- Я бачив війну
- Як українці українською заговорили
Мультсеріали
ред.- Лис Микита
- Черепашки-ніндзя (2003)
- Черепашки-ніндзя: Наступна мутація
- Книга джунглів
- Атака вірусів
- Уроки тітоньки Сови
Мовлення
ред.Параметри супутникового мовлення
ред.Супутник | Стандарт | Частота, МГц | Символьна швидкість | Поляризація | FEC | Формат зображення | Кодування |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Astra 4A (4.8°E) | DVB-S2 | 12437 | 30000 | вертикальна (V) | 3/4 | MPEG-4 | BISS |
Astra 3C (23.5°E) | 12285 | 2/3 |
Етерне аналогове мовлення
ред.Регіони | Населені пункти (в дужках номери каналу) |
---|---|
Донецький | Маріуполь (5), Костянтинівка (7), Бахмут (12), Краматорськ (22), Світлодарськ (28), Олександрівка (5), Гірник (25) |
Луганський | Лисичанськ (5) Чугинка (Станично-Луганського району) (12), Кремінна (21), Зоринівка (22), Солідарне (24), Старобільськ (28), Троїцьке та Біловодськ (31), Білолуцьк (34), Бараниківка (Біловодського району) та Новоайдар (36), Марківка (40), Плугатар (44) |
Сумський | Шостка (38), Тростянець (11), Білопілля (5) |
Харківський | Харків (9), Великий Бурлук (28), Куп'янськ (7) |
Херсонський | Скадовськ (10), Каланчак та Генічеськ (22), Лазурне (27), Чаплинка (30) |
Чернігівський | Чернігів (6), Холми (33) |
Етерне цифрове мовлення
ред.Канал | Мультиплекс | Стандарт | Телегід | Формат мовлення |
---|---|---|---|---|
1 | MX-1 | DVB-T2 | SD 576i 16:9 | |
Тимчасове мовлення | ||||
9 | MX-7 | DVB-T2 | SD 576i 16:9 |
Час мовлення
ред.Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2020) |
До 2017 року телеканал мовив з 9:00 до 23:00, та з 1:18 до 6:00
З 2017 року телеканал мовить цілодобово (на супутнику, в кабелі та онлайн). У цифровій мережі DVB-T2 — мовить цілодобово з 1 січня 2018 року.
Логотипи
ред.Телеканал змінив 9 логотипів. Нинішній — 10-й за ліком.
Логотип | Опис |
---|---|
З 25 грудня 1991 до 23 серпня 1997. Білий напівпрозорий логотип, розташований спочатку у правому нижньому, а з 1 січня 1995 року у лівому верхньому куті[23]. Зникав під час реклами та випусків УТН (у 1991—1992, 1995—1996 роках). | |
З 24 серпня 1997 до 6 лютого 1998. Містився у верхньому правому куті. Мав вигляд червоно-зелено-синього трикутника, що віддалено нагадував одиницю по діагоналі. | |
З 7 лютого 1998 до 23 серпня 2005. Білий напівпрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті. | |
З 24 серпня 2005 до 24 березня 2006. Біла одиниця, вписана в коло з білими межами та червоним фоном. Був розташований у правому верхньому куті. | |
З 25 березня 2006 до 31 серпня 2008. Білий непрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті. | |
З 1 вересня 2008 до 6 квітня 2015. Сріблясто-білий логотип, написане великими літерами слово «ПЕРШИЙ». | |
З 7 квітня 2015 до 10 грудня 2017. Білий напис великими літерами: «UA: ПЕРШИЙ», (у 2015—2016 роках двокрапка була у кольорах українського прапору, потім — білого кольору). | |
З 11 грудня 2017 до 30 вересня 2018 року напис був напівпрозорим сірого кольору, а символ двокрапки — білий яскравий. | |
З 1 жовтня 2018 до 22 травня 2022 року логотип збільшений у розмірі та непрозорий. Шрифт напису став жирним. | |
З 23 травня 2022 року логотипом є півкруг, біля якої напис «ПЕРШИЙ». Логотип білого кольору. Знаходиться в лівому верхньому куті. |
Хронологія назв
ред.Дата | Назва |
---|---|
1951—1991 | «УТ» |
1991—1998 | «УТ-1» |
1998—2015 | «Перший національний» |
2015—2022 | «UA: Перший» |
з 2022 | «Перший» |
Особистості
ред.- Катерина Лозовенко (1946—2017) — українська телеведуча.
- Василь Ілащук — колишній президент НТКУ. За час обійняття посади, в НТКУ було змінено дизайн телеканалу, введено ряд нових програм, які закріпили національну ідею України та сприяли духовному розвитку особистості[24].
- Єгор Бенкендорф — генеральний директор телеканалу з 2009 по 2013 рік. Він уклав договір про співпрацю з Суспільним мовником Грузії, Іранською та Азербайджанською телекомпаніями; підписав угоду про створення міжнародного сервісу «EuroNews» українською мовою; підписав договір про співпрацю з німецькою телекомпанією «Mitteldeutscher Rundfunk» (MDR). Таким чином, з 16-17 місця в рейтингу телеканалів України 2009 року, за два останні роки НТКУ перемістився в першу десятку лідерів телемовлення[25].
- Роман Сухан — український журналіст, номінант премії «Телетріумф-2011» у розділі «кращий репортер», ведучий щоденної 3-годинної програми «Суспільна студія».
Цікаві факти
ред.Цей розділ потребує доповнення. (25 січня 2020) |
Власність
ред.На відміну від багатьох інших українських телеканалів, «Перший» не є власністю українських олігархів[26].
Світовий рекорд
ред.З 29 березня 2012 року з 5:30 в онлайн-трансляції на сайті каналу, а з 31 березня 2012 року з 12:30 наживо транслювався пісенний марафон «Пісня об'єднує нас» і тривав 55 годин без перерви (110 годин — разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників[27].
Рекорд зареєстрували представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України, які слідкували за ходом марафону усі 110 годин[27].
Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд і був встановлений Італією з 21 по 25 березня 2010 року у місті Пезаро. У кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень[27].
Примітки
ред.- ↑ НСТУ АТ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Про утворення публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ У регіональних газетах «UA: Перший» досі називають УТ-1, «Перший Національний» і навіть «Ера Перший». stv.detector.media. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Архів газети "Говорить Київ"/ "Говорить і показує Україна". Ефірне телебачення і радіомовлення України. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Архів газети "Говорить Київ"/"Говорить і показує Україна". Ефірне телебачення і радіомовлення в Україні (Українська) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ Дані Індустріального телевізійного комітету (18-54 р., міста 50+ тис.)
- ↑ Про призначення Бенкендорфа Є.А. генеральним директором Національної телекомпанії України. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Питання Національної телекомпанії України. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ а б Обов’язки генерального директора НТКУ виконуватиме Олександр Пантелеймонов - Новини каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Сформовано наглядову раду і правління телеканалу "Інтер" - Новини каналу - Телеканал "Інтер". web.archive.org. 18 лютого 2013. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Зураб Аласания возглавил Национальную телекомпанию Украины. MediaPort (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Генпродюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук: Ми плануємо зміну назви «UA: Першого». stv.detector.media. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 13 жовтня 2018.
- ↑ Річний план діяльності ПАТ "НСТУ" на 2019 рік (PDF). web.archive.org. 12 березня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 12 березня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Рівно 55 років тому з’явилося українське телебачення - Новини - Перший канал. tv.suspilne.media (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Спеціалізоване мультимедійне обладнання (системи екранів), що буде слугувати інтерактивною частиною знімальних майданчиків «НОВИНИ», «СПОРТ», «РАНОК-1» і «РАНОК-2»). prozorro.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Від історії до сьогоднішніх викликів: вийде книга, присвячена Суспільному мовленню | Центр демократії та верховенства права (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Телеканал «Рада» вестиме марафон до 12.00, і з 00.00 до 6.00. detector.media (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Суспільне Мовлення оновлює дизайн-систему брендів. Суспільне мовлення. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ Суспільне розпочинає марафон на Першому в рамках «Єдиних новин». detector.media (укр.). 21 травня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
- ↑ 21 травня о 15:30 Перший канал Суспільного відновив власне мовлення. stv.detector.media (укр.). 21 травня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
- ↑ AgroNews Програма AgroNews [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на Першому національному
- ↑ XFEv5bO6szg на YouTube
- ↑ UA:Перший. LIGA. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Історія каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 14 квітня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Друзюк, Ярослав (13 березня 2019). Ґрати, песик, пам'ятник свині: хто і навіщо робить шоу «#@)₴?$0 з Майклом Щуром». The Village Україна. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ а б в Україна стала світовим рекордсменом! - Новини каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 10 січня 2019.
Посилання
ред.