U-89
Верф Bremer Vulkan, Бремен
Під прапором Третій Рейх Третій рейх
Спуск на воду 20 вересня 1941 року
Виведений зі складу флоту 12 травня 1943 року
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів (32,8 км/год)
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів (14,1 км/год)
Робоча глибина занурення 230 м
Гранична глибина занурення 250-295 м
Дальність плавання 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-52 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед та 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-89 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].

U-89 (1941). Карта розташування: Північна Атлантика
U-89
U-89
Район загибелі U-89

Замовлення на будівництво човна було віддане 25 січня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Flender Werke AG» у місті Любек 20 серпня 1940 року під заводським номером 293, спущений на воду 20 вересня 1941 року, 19 листопада 1941 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 9-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Дітріх Ломанн.

Човен зробив 5 бойових походів, в яких потопив 4 (загальна водотоннажність 13 815 брт) судна.

Потоплений 12 травня 1943 року у Північній Атлантиці північніше Азорських островів (46°30′ пн. ш. 25°40′ зх. д. / 46.500° пн. ш. 25.667° зх. д. / 46.500; -25.667) глибинними бомбами «Свордфіша» з борту британського ескортного авіаносця «Бітер» та британських кораблів «Бродвей» та «Лаган». Всі 48 членів екіпажу загинули[2].

Потоплені та пошкоджені кораблі[3]

ред.
Назва Тип Належність Дата Тоннаж (БРТ) Вантаж Статус Місце
Lucille M. риболовне судно   Канада 25 липня 1942 54 потоплено 42°02′ пн. ш. 65°38′ зх. д. / 42.033° пн. ш. 65.633° зх. д. / 42.033; -65.633
Jeypore суховантажне судно   Велика Британія 3 листопада 1942 5 318 6 200 т генеральних вантажів включно з вибухівкою потоплено 55°30′ пн. ш. 40°16′ зх. д. / 55.500° пн. ш. 40.267° зх. д. / 55.500; -40.267
Daleby суховантажне судно   Велика Британія 4 листопада 1942 4 640 8 500 т зерна, танки та запчастини до моторів потоплено 57°24′ пн. ш. 35°54′ зх. д. / 57.400° пн. ш. 35.900° зх. д. / 57.400; -35.900
Laconikos суховантажне судно   Греція 7 травня 1943 3 803 5 200 т марганцевої руди потоплено 41°40′ пн. ш. 18°13′ зх. д. / 41.667° пн. ш. 18.217° зх. д. / 41.667; -18.217

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. U - 89. uboat.net. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020 року.(англ.)
  2. U - 89. u-boote.ru. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2020 року.(рос.)
  3. Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020 року.(англ.)