Шишкогриб лускатий
| Шишкогриб лускатий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гриб роду боровиковий. Рідкісний вид гриба який занесений до Червоної книги України.
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk. (1851) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Шишкогриб лускатий, лускач (Strobilomyces strobilaceus) — їстівний шапковий гриб. Рідкісний вид, для якого характерне наземне утворення плодових тіл. Занесений до Червоної книги України. Таксономічна належність: Родина Боровикові — Boletaceae[1].
Загальна характеристика ред.
Шапинка 4-10 см у діаметрі, сіро-бура до чорно-бурої, з великими черепичасто розміщеними повстистими лусками, по краю із залишками покривала. Трубочки 1-3 см, білуваті, з віком швидко сіріють, до темнокоричневих. Пори великі, кутасті. Спори 9,5-15×8-12 мкм, округло-овальні, кулясті, сітчасторебристі, темно-бурі. Споровий відбиток майже чорний. Ніжка 4-15×1-З см, циліндрична, кольору шапинки, волокнистолуската, щільно-м'ясиста, з кільцем, що швидко зникає. М'якуш білуватий, на зламі червоніє, згодом чорніє, з неприємним землистим запахом. Плодові тіла з'являються у липні-жовтні. Гумусовий сапротроф[2].
Поширення ред.
Євразія, Північна Африка, Північна та Центральна Америка. В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Адміністративні регіони: Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька області[3].
Місця зростання ред.
Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини.
Чисельність ред.
Трапляється переважно поодинці, спорадично.
Причини зміни чисельності ред.
Вирубування пралісів, збирання населенням.
Використання ред.
Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.
Заходи охорони ред.
Трапляється на території Карпатського біосферного заповідника та природного заповідника «Розточчя», де охороняється як раритетний представник біорізноманіття. Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду, відомих поза межами заповідників, та контролювати стан його популяцій.
Джерела ред.
- Визначник грибів України, 1979
- Красная книга СССР, 1984
- Шишкогриб лускатий у ЧКУ [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]