Stenocranius gregalis
Stenocranius gregalis, syn. Lasiopodomys gregalis, Microtus gregalis (вузькоголова нориця[1]) — вид мишоподібних ссавців з родини хом'якових. Вид мешкає в Північній і Центральній Азії
| Stenocranius gregalis | |
|---|---|
| |
| череп і морда виду | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Stenocranius |
| Вид: | S. gregalis
|
| Біноміальна назва | |
| Stenocranius gregalis (Pallas, 1779)
| |
| Синоніми | |
|
Microtus gregalis (Pallas, 1779) | |
Морфологічна характеристика
ред.Довжина тулуба й голови від 89 до 122 мм, довжина хвоста від 21 до 32 мм, вуха від 9 до 12 мм. Влітку шерсть на спині блідо-жовтувато-бура, на боках більш бліда і зливається з жовтувато-сірим низом. Взимку забарвлення спини більш яскраве, червонувато-вохряне. Хвіст може бути однорідним жовтувато-жовтим або двоколірним, темно-коричневим зверху і жовтувато-коричневим знизу. Верх лап коричнево-білий. Вузька голова цього виду, можливо, еволюціонувала, щоб полегшити йому протиснутися через вузькі щілини та щілини в мерзлій землі[2].
Середовище проживання
ред.Поширений у кількох відокремлених регіонах: у тундрі та лісотундрі від Білого моря до р. Колими; на півострові Аляска; в степах Казахстану, Киргизії, пд.-зх. Сибіру, Якутії, Монголії та Північного Китаю. Зустрічається на висотах до 4000 метрів[3].
Населяє тундру, рівнини та гірські степи та луки. У лісовій зоні (включаючи гірські ліси) і напівпустелях займає відкриті трав'янисті ділянки. Максимальної густоти досягає в злакових степах, а також на альпійських і заливних луках[3].
Спосіб життя
ред.Живе групами, в періоди високої щільності населення може утворювати колонії. Живе в складній системі тунелів, які пролягають до 25 см під поверхнею землі й мають кілька входів і кілька гніздових камер. Переважно активний у сутінках і вночі, але також покидає нору вдень, щоб добувати їжу. Харчується різними дикорослими і культурними рослинами (підземним і наземним рослинним матеріалом), схильний віддавати перевагу бобовим. Репродуктивний період триває протягом теплих місяців року; у тундрових зонах розмноження часто починається під сніговим покривом. Має до 5 виводків на рік у південних частинах ареалу і до 4 в гірських і північних районах. Розмір виводку зазвичай становить до 12 дитинчат. Значний шкідник сільськогосподарських культур Сибіру та Казахстану та пасовищ Середньої Азії. Природний переносник ряду захворювань[3].
Примітки
ред.- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Smith, A. T.; Xie, Y.; Hoffmann, R. S.; Lunde, D.; MacKinnon, J.; Wilson, D. E.; Wozencraft, W. C. (Eds.). A guide to the mammals of China. — Princeton University Press, 2008. — С. 231. — ISBN 978-0-691-09984-2.
- ↑ а б в Batsaikhan, N.; Tsytsulina, K.; Formozov, N.; Sheftel, B. (2016). Microtus gregalis. The IUCN. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 10.01.2022. (англ.)