Starstreak
Starstreak ([’sta:stri:k], укр. «Старстрік», буквально зоряний слід) — британський переносний зенітно-ракетний комплекс. Також позначають Starstreak HVM (від скор. англ. High Velocity Missile — високошвидкісна ракета). В 1997 році прийнята на озброєння британської армії.
| Starstreak | |
|---|---|
 Британський солдат з переносним комплексом Starstreak HVM. | |
| Тип | переносний зенітно-ракетний комплекс |
| Походження |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1986 — т. час |
| Оператори | див. Оператори |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1980-і |
| Виробник | Thales Air Defence[en] |
| Виготовлення | 1986 |
| Виготовлена кількість |
~ 7 000 |
| Характеристики | |
| Вага | 14 кг |
| Довжина | 1,397 м (ракета) |
| Діаметр | 0,13 м |
| Обслуга | 1 |
|
| |
| Дульна швидкість | Більше 4 Махів на другій стадії вигорання |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 300-7 000 м |
| Максимальна | 7 000 м |
| Приціл | оптичний приціл |
|
| |
| Двигун | Твердопаливний ракетний двигун |
Система наведення |
SACLOS |
|
| |
Starstreak у Вікісховищі | |
Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 Махів, відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які напівавтоматично наводяться за принципом «лазерної стежки» (англ. SACLOS beam-riding). Використання в бойовій частині трьох вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою уламкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі.
Тактико-технічні характеристики ред.
Варіанти ред.
- ATASK («повітря — повітря» Starstreak): Для використання з гелікоптера. Розроблено в поєднанні з електронікою McDonnell-Douglas та Lockheed-Martin у період з 1995 по 1998 рік спеціально для використання з AH-64 Apache. На озброєння не надійшов.
- LML: Випускається з легкої багаторазової пускової установки (LML), яка містить три ракети, готові до стрільби, і може використовуватися як стаціонарний пусковий блок або встановлений на легкий транспортний засіб, такий як Land Rover або HMMWV (Humvee) .
- Seastreak для військово-морського використання — кріплення, подібне до LML, але містить 6 або 24 ракети.
- Самохідний (SP) HVM: Розміщений на Alvis Stormer AFV, з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
- Starstreak Avenger: Створена відповідно до вимог армії США на початку 1990-х років, ця система інтегрувала ракету Starstreak в автомобіль Boeing Avenger, замінивши 1 капсулу ракет Stinger на 1 капсулу з 4 Starstreak і відповідно змінивши систему управління вогнем.
- Starstreak Mark II: покращена Starstreak.
- THOR/Multi Mission System (MMS): Чотириракетна вежа, встановлена на позашляховому шасі Pinzgauer (6×6)[3], представлена Thales в 2005 році[4].
- RapidRanger — Пускова установка RapidRanger на автомобілі URO VAMTAC.
Stormer HVM ред.
_on_Ex_Javelin._MOD_45158838.jpg)
Комплекс встановлено на шасі Alvis Stormer.
Може знищувати повітряні цілі на висоті до 7 км, та на відстані до 7 км. Але при цьому дальність виявлення повітряної цілі типу «літак» може складати до 18 км, дальність виявлення повітряної цілі типу «вертоліт» — до 8 км[5].
ЗРК Stormer HVM має боєзапас в 12 ракет Starstreak, окрім 8 ракет безпосередньо в пускових установках[5].
з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
Бойове застосування ред.
Російсько-українська війна ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Українські військові збили російський гелікоптер за допомогою британських ракет Starstreak (англ. Dramatic moment Ukrainian troops shoot down Russian helicopter using British ‘Starstreak’ missiles), The Sun |
Україна отримала ПЗРК Starstreak від Великої Британії як матеріально-технічну допомогу для відбиття російської навали.
1 квітня 2022 року в мережі Інтернет з'явилось відео, на якому було показано знищення одного Мі-28Н російських загарбників. Це сталось неподалік Попасної в Луганській області. Пара вертольотів виконувала стрільбу некерованими ракетами з кабрування (так званий «танок страху»)[6].
На відео добре видно, що перший вертоліт — Ка-52 відстрілює НУРСи, потім аналогічний маневр повторює Мі-28Н, який попри відстрілювання теплових пасток все-таки отримує ракетою під хвостову балку внаслідок чого хвостова частина відокремилась від основної частини корпусу й він майже одразу впав на землю[6].
За твердженням низки британських ЗМІ в даному випадку вертоліт був збитий британським ПЗРК Starstreak. Цілком імовірно, цей випадок став бойовим хрещенням для британського ПЗРК[7]. За даними ЗМІ, на той момент ПЗРК Starstreak перебували на озброєнні українських військових в зоні бойових дій вже близько тижня. На думку журналістів та опитаних ними фахівців на поширеному відео видно, що хвостову балку перебито саме вольфрамовими дротиками зенітної ракети цього ПЗРК[8][9].
Оператори ред.
Велика Британія-
- HVM SP — орієнтовно 40 систем.
- HVM LML — орієнтовно 16 систем.
ПАР-
- LML — 8 LML пускових систем.
Індонезія-
- в січні 2014 року укладено контракт на оснащення п'яти батарей ракетами Starstreak.
Малайзія-
- У липні 2015 року замовив нерозкриту кількість LML та транспортних варіантів.
Україна-
- 9 березня 2022 року, на тлі російського вторгнення в Україну, стало відомо про поставки комплексів Старстрік в Україну[11][12].
Україна ред.
Окрім ПЗРК Starstreak, Україна отримала від Великої Британії Stormer HVM та «сотні ракет» до них[13].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Starstreak High Velocity Missile (HVM). Рекламний проспект (англ.). Thales. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.
- ↑ Jane's Land-Based Air Defence 2005–2006. Jane's information group. February 2005. ISBN 978-0-7106-2697-4.
- ↑ Thor – Multi-Mission air defense. defense-update.com. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
- ↑ Focus Archive. www.thalesuk.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
- ↑ а б Британські "невидимі" ЗРК Stormer HVM для ЗСУ вже прибули на фронт (фото). Defense Express. 24 липня 2022.
- ↑ а б "Танок страху" не допоміг: збито найновіший ударний вертоліт Ми-28 рашистів (відео). Defense Express. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Liam James (2 квітня 2022). UK missile shoots down Russian helicopter in Ukraine for first time, report says. The Independent. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Charlie Parker, Larisa Brown (1 квітня 2022). UK missile shoots down first Russian helicopter in Ukraine war. The Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Chris Matthews (2 квітня 2022). British-made portable Starstreak missile 'shoots down Russian helicopter in its first use in Ukrainian battlefield'. Mail Online. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Royal Thai Army selects STARStreak [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.] — Armyrecognition.com, 16 November 2012
- ↑ Міноборони Британії підтвердило поставку ПЗРК Starstreak Україні. Українська правда. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Велика Британія почала постачати ЗРК Stormer HVM для ЗСУ. Defense Express. 21 липня 2022.
Посилання ред.
- Improved Starstreak [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Starstreak short-range surface-to-air missile man portable system(Army recognition) [Архівовано 8 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Starstreak High Velocity Missile — Armed Forces International [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Starstreak HVM — British Army website [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- STARSTREAK HIGH VELOCITY MISSILE — armedforced.co.uk [Архівовано 14 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Starstreak HVM — Global Security [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |