Рисоїд північний
| Рисоїд північний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) Самець північного рисоїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila funerea (Sclater, 1859) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oryzoborus funereus Oryzoborus angolensis funereus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рисоїд північний[2] (Sporophila funerea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці[3]. Раніше вважався конспецифічним з чорноголовим рисоїдом.
Опис
ред.Довжина птаха становить 11,5 см, вага 13,5 г. Забарвлення самця майже повністю чорне, за винятком білих "дзеркалець" на крилах та білої основи махових пер, помітної в польоті. Самиці мають рудувато-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша. Дзьоб великий, міцний, конічної форми.
Підвиди
ред.Виділяють п'ять підвидів:[4]
- S. f. funerea (Sclater, PL, 1860) — від південно-східної Мексики (Веракрус) до півночі Нікарагуа;
- S. f. salvini (Ridgway, 1884) — південь Нікарагуа, Коста-Рика і північна Панама;
- S. f. ochrogyne Olson, 1981 — південний схід Коста-Рики, південь Панами, північна і західна Колумбія та північно-західна Венесуела;
- S. f. fractor Olson, 2007 — острів Коїба (на південь від Панами);
- S. f. aethiops (Sclater, PL, 1860) — південно-західна Колумбія і західних Еквадор.
Поширення і екологія
ред.Північні рисоїди мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі і Венесуелі. Вони живуть на узліссях вологих рівнинних тропічних лісів, в рідколіссях та на луках і саванах, порослих чагарниками, деревами і високою травою. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря, переважно нам висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться переважно зерном, а також насінням і комахами. Сезон розмноження триває з квітня по вересень. Гніздо чашоподібне, робиться з корніців, трави і волокон, розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті від 0,8 до 2,5 м над землею. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих коричневими і фіолетовими плямками.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila funerea.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Angehr, George R.; Dean, Robert (2010). The Birds of Panama. Ithaca: Zona Tropical/Comstock/Cornell University Press. с. 356. ISBN 978-0-8014-7674-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |