Speaking in Tongues — п'ятий студійний альбом американського рок-гурту Talking Heads, випущений 1 червня 1983 року лейблом Sire Records. Після розриву з продюсером Браяном Іно та короткої перерви, яка дозволила окремим учасникам гурту займатися сайд-проєктами, запис альбому розпочався у 1982 році. Він став комерційним проривом гурту і створив єдиний хіт гурту «Burning Down the House», що потрапив до першої десятки американського хіт-параду, який посів 9 місце в чарті Billboard.[4]

Speaking in Tongues
Студійний альбом
Виконавець Talking Heads
Дата випуску 1 червня 1983
Записаний Липень 1982 - лютий 1983
Жанр Нова хвиля, фанк,[1] артрок,[2] фанк-рок[3]
Тривалість 40:51 (LP)
46:56 (касета)
Мова англійська
Студія звукозапису Blank Tape (Нью-Йорк)
Sigma Sound (Філадельфія)
Compass Point (Нассау)
Лейбл Sire
Продюсер Talking Heads
Хронологія Talking Heads
Попередній
←
Remain in Light
(1980)
Stop Making Sense
(1984)
Наступний
→
Сингли з Speaking in Tongues
  1. «Burning Down the House»
    Випущений: Липень 1983
  2. «This Must Be the Place (Naive Melody)»
    Випущений: Листопад 1983
  3. «Swamp»
    Випущений: Грудень 1983

Турне альбому було задокументовано у фільмі 1984 року режисера Джонатана Деммі Stop Making Sense, який породив однойменний концертний альбом. Альбом також потрапив до танцювальних чартів, де протягом шести тижнів тримався на другій сходинці.[5] Це найвищий альбом гурту в американському хіт-параді Billboard 200, який посів 15-те місце. Це також був їхній найпродаваніший альбом у Канаді, де він став платиновим у 1983 році.

Оформлення

ред.

Фронтмен Talking Heads Девід Бірн створив обкладинку для загального видання альбому. Художник Роберт Раушенберг отримав премію Ґреммі за роботу над лімітованою версією LP, яка включала в себе прозорий вініловий диск в прозорій пластиковій упаковці разом з трьома прозорими пластиковими дисками, надрукованими зі схожими колажами в трьох різних кольорах.

Як часткове пояснення назви альбому Бірн розповідав: «Спочатку я співав нісенітниці, і … складав слова, щоб вони відповідали цьому. Вийшло непогано».[6]

Реліз

ред.

Оригінальні касетні та пізніші CD-копії альбому містять «розширені версії» пісень «Making Flippy Floppy», «Girlfriend Is Better», «Slippery People», «I Get Wild/Wild Gravity» та «Moon Rocks». Альбом було перевидано у лютому 2006 року у вигляді ремастированого DualDisc. Він містить розширені версії пісень, які були на оригінальній касеті, і включає два додаткових треки («Two Note Swivel» і альтернативний мікс «Burning Down the House»). DVD-A містить стерео і 5.1-канальний об'ємний звук високої роздільної здатності (96 кГц/24 біт), а також версію альбому у форматі Dolby Digital 5.1, нову альтернативну версію «Burning Down the House» і відеокліпи на «Burning Down the House» і «This Must Be the Place» (відео тільки двоканальне у форматі Dolby Digital). В Європі він був випущений у вигляді дводискового набору CD+DVDA, а не одного DualDisc. Перевидання було спродюсоване Енді Заксом у співпраці з Talking Heads.

У 2021 році лейбл Rhino Entertainment перевидав альбом на вінілі небесно-блакитного кольору.[7]

Відгуки критиків

ред.
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic      [8]
Chicago Tribune     [9]
Mojo      [10]
Pitchfork 8.5/10[11]
Rolling Stone      [2]
The Rolling Stone Album Guide      [12]
Smash Hits 9/10[13]
Spin Alternative Record Guide 7/10[14]
Uncut 9/10[15]
The Village Voice A−[1]

Девід Фріке з Rolling Stone високо оцінив кросоверну природу альбому, назвавши його «альбомом, який нарешті стирає тонку межу, що розділяє мистецьку білу поп-музику та глибокий чорний фанк». Він уточнив, що всі пісні є справжнім артроком, але уникають загальних претензій жанру завдяки невимушеному відношенню і переконливим танцювальним ритмам, що робить його ідеальним альбомом для вечірок.[2] Для The Village Voice критик Роберт Крістгау описав альбом як «химерно комфортний», вважаючи, що без Браяна Іно ритми гурту звучать менш загрозливо, але й менш змістовно. Він додав, що «розрізнена непрозорість текстів не може приховати розгубленість Бірна щодо того, що все це означає», але похвалив другу сторону платівки.[1]

У ретроспективному огляді для AllMusic Вільям Рульманн писав, що на цьому альбомі гурт «відкрив щільні текстури музики, яку вони розробили з Браяном Іно», і що вони були «винагороджені своїм найпопулярнішим альбомом». Він відчув, що додаткові музиканти зробили звучання «більш просторим, і в музиці з'явилися аспекти госпелу», особливо в піснях «Slippery People» і «Swamp». Він відзначив «імпресіоністичну, нелінійну лірику Бірна» і похвалив повернення його «чарівної дурнуватості», назвавши музику «надзвичайно легкою і пружною».[8]

У своїй книзі про фанк-музику Рікі Вінсент описує «Speaking in Tongues» як «глибокий фанк, замаскований під сучасний рок».[16]

Вплив

ред.

У 1989 році Speaking in Tongues посів 54 місце у списку 100 найкращих альбомів 1980-х за версією журналу Rolling Stone.[17] У 2012 році журнал Slant Magazine назвав його 89-м найкращим альбомом 1980-х.[18]

Пізніше «Burning Down the House» став кавером валлійського співака Тома Джонса, виконаного з гуртом The Cardigans у його альбомі Reload, який посів 7 місце в британському хіт-параді. Її також переспівували скримо-гурт The Used, поппанк-гурт Paramore, поп-рок гурт Walk the Moon, блюзова співачка Бонні Рейтт та R&B-співак Джон Ледженд. Пісня також звучала у фільмах Revenge of the Nerds, Німфоманка, Із 13 в 30, The Banger Sisters та серіалі Ходячі мерці.

«This Must Be the Place (Naive Melody)» переспівували такі виконавці, як фолк-музиканти The Lumineers та Iron & Wine, а також інді-рок гурт Arcade Fire. Пісня також звучала у фільмах Волл-стріт та його сиквелі Волл-стріт: гроші не сплять, Це безглузде кохання, He's Just Not That Into You, Ларс і справжня дівчина, а також у серіалах Усюди жевріють пожежі та Агенти Щ.И.Т..

«Swamp» з'являється у фільмах Ризикований бізнес, Король комедії та Сімпсони, епізод 3 Scenes Plus a Tag from a Marriage. «Girlfriend Is Better» з'явилася в одному з епізодів серіалу Антураж. «Slippery People» звучить у фільмі Баррі Сіл: Король контрабанди та серіалі Американці.

У 2022 році пісня «Burning Down the House» була використана як семпл у пісні «Keep It Burning» з альбому Donda 2 Каньє Веста, у виконанні репера Future. Пісня була вилучена з альбому через день і вийшла пізніше того ж року на альбомі Future I Never Liked You під тією ж назвою, але без семплу.

Трек-лист

ред.

Рання LP та CD-версія

ред.

Автор музики і слів Девід Бірн, Кріс Франц, Джеррі Гаррісон і Тіна Веймут

Сторона 1
#НазваТривалість
1.«Burning Down the House»4:01
2.«Making Flippy Floppy»4:34
3.«Girlfriend Is Better»4:22
4.«Slippery People»3:31
5.«I Get Wild/Wild Gravity»4:07
20:35
Сторона 2
#НазваТривалість
6.«Swamp»5:12
7.«Moon Rocks»5:03
8.«Pull Up the Roots»5:08
9.«This Must Be the Place (Naive Melody)»4:53
20:16 (40:51)

Касета та пізня CD-версія

ред.
Сторона 1
#НазваТривалість
1.«Burning Down the House»4:01
2.«Making Flippy Floppy» (extended version)5:54
3.«Girlfriend is Better» (extended version)5:44
4.«Slippery People» (extended version)5:05
5.«I Get Wild/Wild Gravity» (extended version)5:15
25:59
Сторона 2
#НазваТривалість
1.«Swamp»5:12
2.«Moon Rocks» (extended version)5:44
3.«Pull Up the Roots»5:08
4.«This Must Be the Place (Naive Melody)»4:53
20:57 (46:56)

Бонус-треки перевидання 2006 DualDisc

ред.
#НазваТривалість
10.«Two Note Swivel» (unfinished outtake)5:51
11.«Burning Down the House» (alternate version)5:09
57:56

Персоналії

ред.

Talking Heads

  • Девід Бірн — вокал, гітари, клавішні, синтезатори, бас-гітара, перкусія
  • Джеррі Гаррісон — клавішні, синтезатори, гітари, бек-вокал
  • Тіна Веймут — бас-гітара, бек-вокал, синтезатор, гітара
  • Кріс Франц — барабани, бек-вокал, синтезатор

Додаткові музканти

  • Воллі Бадару — синтезатори (1, 6, 9)
  • Берні Воррелл — синтезатори (3)
  • Алекс Вейр — гітара (2, 6, 7, 8)
  • Стів Скейлз — перкусія (1, 7)
  • Рафаель Дехесус — перкусія (4, 5, 8)
  • Девід ван Тігем — перкусія (5, 9)
  • Л. Шанкар — подвійна скрипка (2)
  • Річард Лендрі — саксофон (4)
  • Нона Хендрікс — бек-вокал (4)
  • Долетт Макдональд — бек-вокал (4)

Технічний персонал

  • Talking Heads — продюсування
  • Бутч Джонс — запис
  • Джон Конвертіно — асистент звукозапису
  • Алекс Садкін — накладання, зведення
  • Френк Гібсон — асистент накладання, асистент зведення
  • Джей Марк — асистент накладання, асистент зведення
  • Тед Дженсен — мастеринг у Sterling Sound (Нью-Йорк)
  • Браян К'ю — бонусні мікси 2006 року на подвійному диску
  • Роберт Раушенберг — лімітоване видання обкладинки
  • Девід Бірн — оригінальний дизайн обкладинки

Чарти

ред.

Тижневі чарти

ред.
Тижневі показники чарту для Speaking in Tongues
Чарт (1983—1984) Пікова
позиція
Australian Albums (Kent Music Report)[19] 15
  Австрія Austrian Albums (Ö3 Austria)[20] 20
  Канада Canada Top Albums/CDs (RPM)[21] 7
  Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[22] 14
Finnish Albums (Suomen virallinen lista)[23] 27
  Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[24] 10
Icelandic Albums (Tónlist)[25] 6
  Нова Зеландія New Zealand Albums (Recorded Music NZ)[26] 3
  Норвегія Norwegian Albums (VG-lista)[27] 11
  Швеція Swedish Albums (Sverigetopplistan)[28] 12
  Велика Британія UK Albums (OCC)[29] 21
  США Billboard 200[30] 15
US Rock Albums (Billboard)[31] 11
US Top Black Albums (Billboard)[32] 55

Year-end charts

ред.
Чарти Speaking in Tongues на кінець 1983 року
Чарт (1983) Позиція
Canada Top Albums/CDs (RPM)[33] 15
New Zealand Albums (RMNZ)[34] 14
US Billboard 200[35] 82
Чарти Speaking in Tongues на кінець 1984 року
Чарт (1984) Позиція
New Zealand Albums (RMNZ)[36] 10
US Billboard 200[37] 99

Сертифікації

ред.
Certifications for Speaking in Tongues
Регіон Сертифікація Продажі
Канада (Music Canada)[38] Платиновий 100 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[39] Платиновий 15 000^
Велика Британія (BPI)[40] Срібний 60 000 
США (RIAA)[41] Платиновий 1 000 000^

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
 продажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

ред.
  1. а б в Christgau, Robert (27 вересня 1983). Christgau's Consumer Guide. The Village Voice. Процитовано 25 травня 2024.
  2. а б в Fricke, David (9 червня 1983). Talking Heads' Arty Party. Rolling Stone. № 397. с. 53—54. Процитовано 25 травня 2024. Примітка: Онлайн-версія рецензії зберігає більшу частину тексту оригінального друкованого видання, але опускає заголовок.
  3. Gesko, Brian (18 April 2012). The Strange, Tense Power of Talking Heads' 'Fear of Music'. The Atlantic. Процитовано 25 травня 2024.
  4. Talking Heads — Chart History: Hot 100. Billboard. Prometheus Global Media. Процитовано 25 травня 2024.
  5. Whitburn, Joel (2004). Hot Dance/Disco: 1974–2003. Record Research. с. 253.
  6. David Byrne on Letterman (1983). YouTube. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 25 травня 2024.
  7. "Start Your Ear Off Right" with Limited Edition Vinyl Releases | Rhino. Rhino.com. 7 січня 2021. Процитовано 25 травня 2024.
  8. а б Ruhlmann, William. Speaking in Tongues – Talking Heads. AllMusic. Процитовано 25 травня 2024.
  9. Kot, Greg (6 травня 1990). Talking Heads On The Record. Chicago Tribune. Процитовано 25 травня 2024.
  10. Cameron, Keith (July 2020). New Feelings. Mojo. № 320. с. 68—69.
  11. Anderson, Stacey (23 квітня 2020). Talking Heads: Speaking in Tongues. Pitchfork. Процитовано 25 травня 2024.
  12. Sheffield, Rob (2004). Talking Heads. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 802–803. ISBN 0-7432-0169-8.
  13. Steels, Mark (June 23 – July 6, 1983). Talking Heads: Speaking in Tongues. Smash Hits. Т. 5, № 13. с. 13.
  14. Salamon, Jeff (1995). Talking Heads. У Weisbard, Eric; Marks, Craig (ред.). Spin Alternative Record Guide. Vintage Books. с. 394—395. ISBN 0-679-75574-8.
  15. Gill, Andy (August 2015). Buyers' Guide. Uncut. № 219. с. 40, 42.
  16. Vincent, Rickey (1995). Essential Eighties Underground Funk. Funk: The Music, The People, and The Rhythm of The One. New York: St. Martin's Press. с. 343. ISBN 0312134991.
  17. 100 Best Albums of the Eighties. Rolling Stone. 16 листопада 1989. Процитовано 25 травня 2024.
  18. The 100 Best Albums of the 1980s. Slant Magazine. 5 березня 2012. Процитовано 25 травня 2024.
  19. Kent, David (1993). Australian Chart Book 1970–1992 (вид. illustrated). St Ives, N.S.W.: Australian Chart Book. с. 304. ISBN 0-646-11917-6.
  20. «Talking Heads — Speaking in Tongues» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
  21. "Top RPM Albums: Issue 6315a". RPM. Бібліотека та архів Канади. Retrieved 2024-05-25.
  22. «Talking Heads — Speaking in Tongues» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  23. Pennanen, Timo (2006). Sisältää hitin – levyt ja esittäjät Suomen musiikkilistoilla vuodesta 1972 (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava. ISBN 978-951-1-21053-5.
  24. "Offiziellecharts.de – Talking Heads – Speaking in Tongues" (in German). GfK Entertainment Charts.
  25. Ísland (LP-plötur). DV (ісл.). 22 липня 1983. с. 37. ISSN 1021-8254 — через Timarit.is.
  26. «Talking Heads — Speaking in Tongues» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien.
  27. «Talking Heads — Speaking in Tongues» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  28. «Talking Heads — Speaking in Tongues» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  29. «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  30. "Talking Heads Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  31. Rock Albums (PDF). Billboard. Т. 95, № 36. 3 вересня 1983. с. 26. ISSN 0006-2510 — через World Radio History.
  32. Talking Heads. Billboard.
  33. The Top Albums of 1983. RPM. Т. 39, № 17. 24 грудня 1983. с. 15. ISSN 0033-7064 — через Library and Archives Canada.
  34. Top Selling Albums of 1983. Recorded Music NZ. Процитовано 25 травня 2024.
  35. Top Pop Albums of 1983. Billboard. 31 грудня 1983. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2024.
  36. Top Selling Albums of 1984. Recorded Music NZ. Процитовано 25 травня 2024.
  37. Top Pop Albums of 1984. Billboard. 31 грудня 1984. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 25 травня 2024.
  38. Canadian album certifications – Talking Heads – Speaking in Tongues. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). 1 листопада 1983.
  39. New Zealand album certifications – Talking Heads – Speaking in Tongues. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ). Процитовано 25 травня 2024.
  40. British album certifications – Talking Heads – Speaking in Tongues (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). 5 лютого 2021. Процитовано 25 травня 2024.
  41. American album certifications – Talking Heads – Speaking in Tongues (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). 15 грудня 1986.

Посилання

ред.