Відкрити головне меню

Сліпак піщаний

вид ссавців
(Перенаправлено з Spalax arenarius)
Сліпак піщаний
Монета НБУ номіналом 2 гривні із зображенням сліпака піщаного (2005)
Монета НБУ номіналом 2 гривні із зображенням сліпака піщаного (2005)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Сліпакові (Spalacidae)
Підродина: Spalacinae
Рід: Сліпак (Spalax)
Вид: Сліпак піщаний
Біноміальна назва
Spalax arenarius
(Reshetnik, 1939)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Spalax arenarius
EOL logo.svg EOL: 1179798
ITIS logo.svg ITIS: 633020
IUCN logo.svg МСОП: 20428
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1026956

Сліпак піщаний (Spalax arenarius) — вид роду сліпак (Spalax) родини сліпакові (Spalacidae).

ПроживанняРедагувати

Ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук. Основна частина населення перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення дуже фрагментоване.

Стиль життяРедагувати

Високоспеціалізований землерий. Веде виключно підземний спосіб життя. Підземні кормові ходи розташовані на глибині від 25 (піски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних ділянок перевищує 80 м². Риюча активність залежить від кормової бази та сезону року. Взимку один сліпак робить в середньому не більш 3 викидів за добу, влітку цей показник зростає до 8-9 викидів за добу. На зиму робить запаси їжі. Харчується більшістю рослин, які є в достатку в межах ареалу (Eryngium campestre, Artemisia campestris, Tragopogon ucrainicum і т.д.). Вороги: лисиця руда, тхір степовий, куна кам'яна. Розмножується один раз на рік, злягання відбувається в березні, дітонародження у квітні-травні. Самиця народжує 3–4 малят. Період лактації близько місяця. Статевозрілим стає на 2-му році життя.

МорфологіяРедагувати

Загалом схожий з іншими видами роду (редуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологічними ознаками найбільш близький до Spalax giganteus. Довжина тіла — до 28 см, ступні — до 3 см. Забарвлення світло-сіре, черево по кольору не відрізняється від спини.

Загрози та охоронаРедагувати

Загрозою є господарське освоєння Нижньодніпровських пісків, залісення пісків. Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію EN. Охороняється на лісостепових ділянках Чорноморського БЗ.

ДжерелаРедагувати