Silphiodaucus prutenicus

вид рослин
Silphiodaucus prutenicus
Laserpitium prutenicum habitus.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Рід: Silphiodaucus
Вид: S. prutenicus
Silphiodaucus prutenicus
(L.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron, 2016
Синоніми
Laserpitium prutenicum L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Laserpitium prutenicum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Silphiodaucus prutenicus
IPNI: 844069-1

Silphiodaucus prutenicus (стародуб прусський як Laserpitium prutenicum[1][2] — вид рослин родини Окружкові (Apiaceae), поширений у помірній Європі від Португалії до центральноєвропейської Росії.

ОписРедагувати

Багаторічна трав'яниста рослина 60–120 см заввишки. Рослина жорстко волосиста. Листки двічі, а нижні іноді тричі перисторозсічені. Кінцеві часточки листків подовжені, 2–4 мм завдовжки. Обгортки і обгорточки численні, з ланцетних, широко перепончато облямованих, пізніше відігнутих листочків. Промені зонтика нерівні, як і квітконіжки, вкриті тільки з внутрішнього боку густими волосками. Квітки білі. Плоди уздовж первинних ребер з короткими жорсткими волосками[2].

ПоширенняРедагувати

Поширений у помірній Європі (Австрія, Ліхтенштейн, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Болгарія, Росія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Україна, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Словенія, Сербія [у т.ч. Косово та Воєводина])[3][4].

В Україні вид зростає в лісах і серед чагарників — у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу звичайний; в Лівобережному Степу трапляється рідко (Харківська й Донецька області)[2].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Laserpitium prutenicum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 239. (рос.)(укр.)
  3. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 05.02.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 05.02.2019.  (англ.)