Shortparis
Shortparis — російський музичний колектив, що з сучасних художників із Санкт-Петербурга, стилістично визначають себе пост-поп, поп-нуар, авант-поп, позиціонують себе опозицією сучасної музичної сцені. Група заснована в 2012 році.
Shortparis | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | поп-рок, електронна музика, авангардна музика, експериментальна музика, артпанк, пост-поп, авант-поп, пост-дарквейв, пост-індастріал |
Роки | 2012 — понині |
Країна | Росія |
Місто | Санкт-Петербург, Новокузнецьк |
Мова | англійська, французька, російська |
Лейбл | Universal Music Russia, Fenix Music |
Склад | Микола Ком'ягін, Александр Ионин, Павло Лісников, Данило Холодков |
BandCamp | |
Shortparis у Вікісховищі |
Живі виступи гурту тяжіють до перформативних практик сучасного мистецтва. Ставлячи під сумнів систему клубних концертів, Shortparis активно виступає на непідготовлених майданчиках.
Гурт відкривав петербурзькі концерти англійських колективів The Kooks,[1] alt-J,[2] Lebanon Hanover,[3] Inca Babies[4] і берлінців Easter.[5]
Учасники міжнародних музичних фестивалів: Tallinn Music Week (2017), SKIF (2013,[6] 2015[7]), STEREOLETO 2016 та Mercedez-Benz Fashion Week Russia (2016).
Переможці премії "Золота Горгулья" (2016) у номінації "Експериментальний проект". Лауреати премії Сергія Курьохіна (2018) у номінації «Електро-Механіка». Лауреати премії журналу «Собака.ru» «Топ 50. Найзнаменитіші люди Петербурга» (2019) у номінації «Музика».[8] Кліп «Страшно» посів третє місце у номінації Best Director премії Berlin Music Video Awards (2019).[9]
На думку керівника журналу The Quietus Джона Дорана, Shortparis є своєрідним продовженням провокативних стратегій Сергія Курьохіна; Доран характеризує групу як «амбітну, пихату, неймовірно претензійну, еротичну, хвилюючу, не піддається класифікації, смутно девіантну, приємну для танцю і повну революційного потенціалу».[10]
Історія
ред.Передісторія
ред.Творче становлення засновників групи - Миколи Ком'ягіна, Олександра Іоніна, Павла Лісникова - відбувалося у нульові роки, у рідному місті Новокузнецьку. Микола Ком'ягін співав у фолк-рок-групі «Пол-Седьмого Ноября», потім у «Плохая Идея», а потім в альтернативній джаз-фьюжн-групі «Sound Wave», до якої також входили Олександр Іонін (бас-гітара), Микола Мартинов (гітара) та Максим Бордзиловський (ударні).[11] Попередником Shortparis був інді-рок-гурт «Fools On Time Square» з Новокузнецька, який існував до кінця 2010 року, учасниками якого, крім Миколи Ком'ягіна (вокал) та Олександра Іоніна (бас-гітара), були П. Лесніков (ударні) та Максим Захаров (гітара) (до середини 2009 року гітаристом був Олексій Сєров).[12] Відомо також, що Микола Ком'ягін, Олександр Іонін, Павло Лісников та Максим Захаров займалися у джаз-клубі «Геликон».[13] У 2010 році Микола Ком'ягін, Олександр Іонін та Павло Лісников спільно переїхали до Санкт-Петербурга.[14] Через роки Микола Ком'ягін так згадував про цей час:[15]
Заснування та подальше формування складу, Amsterdam, «Дочери» (2012—2014)
ред.Формулювання «нової музичної мови» завершилося у 2012 році.[16] Назва нового гурту була натхненна фільмом Клуб «Shortbus». За початковим задумом основоположників колективу, неологізм Shortparis (буквально з англійської «Короткий Париж», авторський переклад - «Обрубаний» або «Обрізаний Париж») вимовляється як «Шортпаріс»[17] і позначає неможливість висловити без спотворень свій внутрішній світ та емоції за допомогою музики.[18][19]
Восени 2012 року до складу групи влився Данило Холодков, який уже тоді був помітною фігурою в петербурзькому музичному андеграунді. Кількість груп, у яких він брав активну участь, наближається до тридцяти. Один із цих гуртів — Slow Suicide — одного разу виступав на одному фестивалі з Електрофорезом та Shortparis. Тоді Данилі здалося, що у Shortparis свіжий погляд на музику: «У той час усі грали трішечки брудно, сиро, лоу-файно — а вони були електронними, виглядали дивно, такі weird». І він підійшов познайомитись.[17] Згідно з першим інтерв'ю та за словами Миколи, познайомитися підійшов не Данило, а він:
Цікаво, що незадовго до включення до складу групи Данило брав у неї інтерв'ю в рамках шоу BalconyTV St. Petersburg.[20]
У перший рік свого існування колектив регулярно виступав у барах та клубах Санкт-Петербурга. Загалом у цей період Shortparis визначали свій жанр як «аудіотеатр» і структурно наслідували давньогрецьку трагедію на живих виступах. Також вони входили до творчого об'єднання «Собор», разом із Електрофорезом, Slow Suicide та «Лемондей».[21][22]
У грудні 2012 року гурт випустив перший сингл Amsterdam і кліп на нього. Сингл поширювався безкоштовно за прямим посиланням на файловий хостинг, розміщеній в їх офіційній групі ВКонтакте, а також через Bandcamp і SoundCloud.
7 квітня 2013 року у гурту вийшов дебютний незалежний альбом «Дочери», концептуально названий «аудіодиптихом», з текстами пісень французькою та англійською мовами. Він був доступний на Bandcamp і SoundCloud, і його можна було вільно завантажити з хмарного сховища. Крім того, група самостійно займалася виготовленням та розповсюдженням компакт-дисків, за принципом DIY. У прес-релізі інтернет видання «Афіша» Микола Ком'ягін зазначив, що «аудіодиптих „Дочери“» – це альбом, розколотий на дві частини, просочений двома культурами: французьким шансоном та російським романсом. Сторона А — це діалог із Жаком Брелем, Мілен Фармер і так далі. Сторона B — це болісний Прокоф'єв, смиканий і більш дисонуючий як в інтервалах, так і з рештою російської сцени».[23] В одній із рецензій сторона A була названа «електронносинтетичною», на противагу «непричесаному і грубому звучанню живих акустичних інструментів» сторони B,[24] інший рецензент визнавав, що йому «друга частина альбому видалася вдалішою за першу».[25]
Склад
ред.- Олександр Іонін — бас
- Микола Ком'ягін — спів
- Данило Холодков — барабани, перкусія
- Павло Лісников — барабани, семплування
Дискографія
ред.- Альбоми
- 2013 - Дочери
- 2017 - Пасха
- 2019 - Так закалялась сталь
- 2022 - Яблонный сад
- 2022 - Зов озера (зі спектаклю «Берегите ваши лица») (міні-альбом)
- 2022 - "НОВОЕ НОВОЕ"
- EP та синґли
- 2012 - Amsterdam (кавер на пісню Жака Бреля)
- 2013 - B-Sides "Дочери"
- 2015 - Ma Russie
- 2015 - Новокузнецк
- 2017 - ТуТу
- 2018 - Стыд
Примітки
ред.- ↑ Борис Ковалев (10.11.2015). Состояние очищения. Британское благородство в клубе А2. Musecube (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Masha Mars (02.09.2017). Репортаж Alt-J в Питере A2 Green Concert 31.08.2017. rockcult.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017.
- ↑ Игорь Фоломеев (07.03.2014). Отчет: Концерт Shortparis + Lebanon Hanover @ Клуб da:da: (07.03.2014). BritishWave (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Игорь Фоломеев (02.10.2014). Deathcave: «Прах к праху». Musecube (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ 17 июня 2016. EASTER. 16 тонн. Zloyrock (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Радиф Кашапов (20.05.2013). ФЕСТИВАЛЬ SKIF: фри, ноу, пост и авант. Звуки.ру (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2013.
- ↑ Ирина Строкова, Виктория Ильина (10.12.2015). В ПИТЕРЕ ОТГРЕМЕЛ SKIF XIX. genefis-gbr.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2019.
- ↑ Boulevard Depo объявляет лауреатов премии «ТОП 50» в номинации «Музыка». Собака.ru (рос.). 16 травня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Winners BMVAs 2019! (англ.). 4 червня 2019. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ англ. Ambitious, bombastic, incredibly pretentious, erotic, thrilling, impossible to pin down, vaguely deviant, fun to dance to and full of revolutionary potential. — John Doran. Shortparis: ПАСХА [Архівовано 2021-02-09 у Wayback Machine.] // The Quietus, 26.03.2018.
- ↑ Sound Wave. 9g.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Fools On Time Square у соціальній мережі «ВКонтакті»
- ↑ Ольга Юшкова: «Эта музыка не может состариться...» (рос.). 14 березня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Ещёнепознер SHORTPARIS: страх, ненависть и тело России.
- ↑ Фестиваль Undiz на открытии Undiz (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Мы себя очень одиноко чувствуем в России и вообще везде (рос.). 2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2016.
- ↑ а б The Village. Никита Величко Как Shortparis стала лучшей концертной группой страны.
- ↑ Интервью Shortparis украинской передаче «Ранок на Поділлі» на YouTube
- ↑ Музыка на острове — SHORTPARIS на YouTube
- ↑ SHORTPARIS — AUDIO THEATRE (BalconyTV) на YouTube
- ↑ Артём Косов (26 листопада 2012). Сам себе композитор: музыкальные импровизации в Summer Bar. Бумага (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2013.
- ↑ Концерт Набат №1 в DADA. Петербург.ру (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2019.
- ↑ Григорий Пророков. Афиша Волна: Shortparis, Teen Themes, Rough Partner и Der Keller. Афиша (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019.
- ↑ Радиф Кашапов (03.06.2013). 3 самых зажигательных альбома из Петербурга. Собака.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019.
- ↑ Анатолий Никулин (08.04.2013). Рецензия на альбом: Shortparis – «Дочери» (2013) (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
Посилання
ред.- BandCamp [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Shortparis: «Это опасный вопрос» [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Андеґраунд іде на компроміс: як Shortparis стає частиною поп-культури [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]