Мишій зелений

вид рослин
(Перенаправлено з Setaria viridis)
Мишій зелений
Setaria viridis
Setaria viridis — Flora Batava — Volume v11.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Просові (Panicoideae)
Триба: Paniceae
Рід: Мишій (Setaria)
Вид: Мишій зелений
Біноміальна назва
Setaria viridis
(L.) P.Beauv., 1812
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Setaria viridis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Setaria viridis
EOL logo.svg EOL: 1114660
IPNI: 1171009-2
ITIS logo.svg ITIS: 41231
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4556

Мишій зелений (Setaria viridis) — вид рослин родини Тонконогові.

БудоваРедагувати

Однорічна трав'яниста рослина. Стебло рослини висотою 20-100 см. Перше і друге листя сходів завдовжки 8-16 мм, завширшки 2-3 мм, широколінійне, піхви по краю покриті волосками. Коренева система мичкувата, проникає у ґрунт на 75-170 см і радіально на 33-80 см. Квітки зібрані у колосовидну щільну волоть (султан) довжиною 3-12 см. Насіння — плівчаста зернівка, овальнояйцевидна, довжиною 2-2,5 мм, шириною 0,75-1,5 мм, товщиною 0,75-1 мм. З однієї рослини можна отримати 2300 зернин. З достиглого колосся насіння осипається дуже легко.[1]

Життєвий циклРедагувати

Сходить у квітні-червні (або липень-серпень). Цвіте у червні-вересні. Плодоносить у липні-жовтні.[1]

Поширення та середовище існуванняРедагувати

Зростає по всій території України на полях, пасовищах. Післяжнивний бур'ян на полях після збирання ярих та озимих ранніх зернових культур, а також в посівах пізніх ярих зернових і просапних по всій Україні, але переважно в південних областях.[1]

Практичне використанняРедагувати

Зерно використовується для приготування круп. Колоски збирають відразу після достигання, щоб не осипалися. Їх просушують та вимолочуюють. Потім зерно товчуть у ступі, деруть на круподернях. Крупа з цієї рослини не поступається перед пшоном. У західних районах України та на Поліссі крупу з цієї рослини вимочують і розтирають у дерев'яних або металевих ступах, доки не отримують рідку тістоподібну масу. До тіста додають сирі яйця, молоко, сіль, розмішують і печуть на сковорідці млинці.

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Мишій зелений - Системи захисту від бур’янів — SuperAgronom.com. Superagronom.com (ua-UA). Процитовано 2018-11-30. 

ДжерелаРедагувати

  • М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.86