Форель райдужна

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Ряд:	Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина:	Лососеві (Salmonidae)
Рід:	Тихоокеанський лосось (Oncorhychus)
Вид:	Пструг райдужний

Біноміальна назва

Oncorhynchus mykiss
(Walbaum, 1792)

Батьківщина пструга райдужного

Синоніми

Fario gairdneri (Richardson, 1836)
Onchorrhychus mykiss (Walbaum, 1792)
Onchorynchus mykiss (Walbaum, 1792)
Oncorhynchus gairdnerii (Richardson, 1836)
Oncorhynchus kamloops Jordan, 1892
Oncorhynchus mykiss nelsoni Evermann, 1908
Oncorhynchus myskis (Walbaum, 1792)
Parasalmo penshinensis (Pallas, 1814)
Parasalmo mykiss (Walbaum, 1792)
Salmo gairdneri Richardson, 1836
Salmo gairdneri irideus Gibbons, 1855
Salmo gairdneri shasta Jordan, 1894
Salmo gairdnerii Richardson, 1836
Salmo gairdnerii gairdnerii Richardson, 1836
Salmo gairdnerii irideus Gibbons, 1855
Salmo gilberti Jordan, 1894
Salmo iridea Gibbons, 1855
Salmo irideus Gibbons, 1855
Salmo irideus argentatus Bajkov, 1927
Salmo kamloops (Jordan, 1892)
Salmo kamloops whitehousei Dymond, 1931
Salmo masoni Suckley, 1860
Salmo mykiss Walbaum, 1792
Salmo nelsoni Evermann, 1908
Salmo penshinensis Pallas, 1814
Salmo purpuratus Pallas, 1814
Salmo rivularis Ayres, 1855
Salmo rivularis kamloops (Jordan, 1892)
Salmo truncatus Suckley, 1859
Trutta iridea (Gibbons, 1855)

Посилання

Вікісховище:	Oncorhynchus mykiss
Віківиди:	Oncorhynchus mykiss
EOL:	205250
ITIS:	161989
NCBI:	8022

Форель райдужна^[1], також пструг канадський^[1] (Oncorhynchus mykiss) — вид лососевих риб роду Oncorhynchus^[2], батьківщиною якої є західна частина Північної Америки — від півдня Аляски до каліфорнійського узбережжя. В Україну її вперше було завезено в кінці XIX ст. Із середини XX ст. пструга райдужного систематично розводять. З рибоводних господарств її особини потрапляють у річки. У деяких річках Карпат і Криму пструг райдужний утворив самовідтворювальні популяції.

Тіло риби видовжене, з боків сплюснуте, вкрите дрібною лускою, спина товстувата. Спинний плавець міститься перед уявною вертикаллю від початку черевних плавців. Зовнішній край спинного плавця опуклий, анального — виїмчастий, зрідка прямий. Хвостовий плавець у риб до дворічного віку з невеликою виїмкою, яка зникає у старіших риб.
Відповідно до водного середовища сріблясте забарвлення пструга райдужного темніше в глибоководних водоймах з кам'янистим дном і холодною водою, світліше — у водоймах із світлим піщаним дном і порівняно теплою водою. Вище від бічної лінії є багато дрібних чорних плям — на голові, спинному, жировому і хвостовому плавцях. На боках плями більші, черево світліше, ніж боки. Вздовж бічної лінії є широка райдужна смужка, в якій переважають червоні відтінки. Особливо яскрава райдужна смужка в самців, її яскравість збільшується в період нересту. Тіло самців темніше, ніж у самок. Крім того, у самців викривляються щелепи, на них з'являються зуби, на нижній щелепі виростає хрящовий горбик.
Пструг райдужний може пристосуватися і до вищої температури води. Тому в гірських річках вона живе в середніх і нижніх течіях, де вода тепліша, ніж у верхів'ях річок. Найсприятливішою є температура води +12…+18 °С. При іншій температурі води спостерігається зниження темпів росту. Помічено, що температура води впливає на статеве дозрівання плідників. Так, у господарствах, які використовують артезіанську або джерельну воду з високою температурою в осінньо-зимовий період, плідники дозрівають швидше, ніж у передгірських і гірських господарствах, які постачаються водою з річок та потоків.
Дорослі особини найкраще почувають себе при вмістові кисню у воді близько 10 мг/л, ембріони — при 7 мг/л. Інтенсивному вирощуванню пструга сприяють підвищений вміст у воді сульфатів і хлоридів, а також підвищена твердість води. У лужній воді пструг райдужний росте краще, ніж у кислій. Так, чотирирічні риби при вирощуванні в кислій воді торфовищ мають масу близько 100 г, а у вапняній — 1200 г. Недостатня прозорість води негативно впливає на хід інкубації ікри, живлення личинок і дорослих риб.
У природних водоймах живиться бокоплавами, личинками, комахами, які падають у воду внаслідок змивання їх дощовими водами з навколишніх лісів, лук, полів. Із збільшенням розмірів риб збільшуються і розміри об'єктів, які вони споживають. Риби завдовжки понад 19—33 см поїдають мальків риб. Живляться вони майже протягом усього дня, а також і в місячні ночі. У рибоводних господарствах, крім природної їжі пструг райдужний споживає штучні кормові суміші.
Залежно від забезпеченості кормом та інших факторів темп росту пструга в різних водоймах і господарствах неоднаковий. Так, у басейні Прута довжина риб у дворічному віці становить близько 9—20 см при масі 8-83 г, у трирічному — 17 — 21 см при масі 50-120 г. Чим вище ставкове господарство над рівнем моря і відповідно нижча в ньому температура води, тим повільніше в них ростуть риби.
Нереститься в березні — квітні при температурі води +6…+8 °С, для чого вона піднімається у верхів'я річок. Тут самиця обирає ділянку з кам'янистим дном і з швидкою течією. Хвостовим плавцем вона робить ямку завглибшки до 13 см і діаметром близько 30 см. Самець участі в будівництві гнізда не бере, але відганяє від цього місця інших самців, постійно плаваючи навколо самки. Після відкладання ікри і її запліднення самиця відходить від гнізда, стає проти течії і починає закопувати гніздо, цьому сприяє течія. Самки відкладають від 1,5 до 8,5 тис. ікринок діаметром 4—5 мм. При температурі води +7…+9 °С розвиток ембріонів в ікрі триває більш як місяць.