Юліус фон Сакс
Юліус фон Сакс (нім. Julius von Sachs[6][7] або нім. Julius Sachs[6][8], або нім. Ferdinand Gustav Julius von Sachs[9], 2 жовтня 1832 — 29 травня 1897) — німецький[6] біолог[6][8], ботанік[6], професор[6][7] ботаніки[7].
| Юліус фон Сакс | |
|---|---|
| нім. Julius von Sachs | |
 | |
| Народився |
2 жовтня 1832[1][2][…] Вроцлав, Королівство Пруссія[1][4] |
| Помер |
29 травня 1897[1][2][…] (64 роки) Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія[1][4] |
| Місце проживання |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Країна |
Німеччина |
| Діяльність | ботанік, викладач університету, фізіолог |
| Alma mater | Карлів університет |
| Галузь | біологія, ботаніка |
| Заклад | Вюрцбурзький університет, Університет Фрайбурга, Карлів університет і Боннський університет |
| Посада | професор |
| Ступінь | докторський ступінь[1] |
| Відомі учні | Євген Ашкеназі |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Баварська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Академія наук Туринаd[4] |
| Брати, сестри | • Simon Sachsd |
| Діти | Felix Sachsd |
| Нагороди |
 іноземний член Лондонського королівського товариства[d] |
 Юліус фон Сакс у Вікісховищі | |
БіографіяРедагувати
Юліус фон Сакс народився 2 жовтня 1832 року у Бреслау[7].
У ранньому віці Сакс виявив інтерес до природознавства. Після закінчення школи у 1851 році він став приватним помічником фізіолога Яна Евангеліста Пуркинє у Празі[7]. У 1856 році Сакс отримав ступінь доктора філософії, а згодом розпочав свою ботанічну кар'єру, ставши приват-доцентом фізіології рослин у Празькому університеті[7].
Наукова діяльністьРедагувати
Юліус фон Сакс спеціалізувався на насіннєвих рослинах[9].
Окремі наукові праціРедагувати
- 1859: Physiologische Untersuchungen über die Keimung der Schminkbohne (Phaseolus multiflorus).
- 1859: Ueber das abwechselnde Erbleichen und Dunkelwerden der Blätter bei wechselnder Beleuchtung.
- 1862: Ueber das Vergeilen der Pflanzen.
- 1863: Ueber den Einfluss des Tageslichtes auf die Neubildung unt Entfaltung verschiedener Pflanzenorgane.
- 1865: Handbuch der Experimentalphysiologie der Pflanzen.
- 1868: Lehrbuch der Botanik.
- 1871—1872: Die Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860.
- 1875: Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. — München: Oldenbourg, 1875[8].
- 1882: Die Vorlesungen über Pflanzenphysiologie.
- 1892: Gesammelte Abhandlungen über Pflanzenphysiologie.
- 1894: Mechanomorphosen und Phylogenie.
- 1896: Phylogenetische Aphorismen und ueber innere Gestaltungsursachen oder Automorphosen.
ВшануванняРедагувати
У 1866 році німецький ботанік Август Гризебах назвав на честь Юліуса фон Сакса рід квіткових рослин Sachsia — Саксія родини Айстрові (Складноцвіті)[10].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г д Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118604600 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Академія наук Турина — 1757.
- ↑ IPNI. Sachs.
- ↑ а б в г д е DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Julius Sachs (Biologe)
- ↑ а б в г д е ж Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Sachs, Julius von». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
- ↑ а б в Sachs, Julius (Biologe): Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860 München 1875
- ↑ а б International Plant Names Index: (Ferdinand Gustav) Julius von Sachs (1832—1897)
- ↑ Cat. Pl. Cub. [Grisebach] 150. 1866 (IK).
ПосиланняРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Sachs, Julius von». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |