Leuzea repens

вид рослин
(Перенаправлено з Rhaponticum repens)

Leuzea repens або Rhaponticum repens — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у помірній Євразії, Індії й Пакистані.

Leuzea repens
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підтриба: Centaureinae
Рід: Медовий осот (Leuzea)
Вид:
L. repens
Біноміальна назва
Leuzea repens
Синоніми

Acroptilon repens (L.) DC.

Опис ред.

Кореневищна багаторічна трав'яниста рослина 25–70 см заввишки. Стебла одне або кілька, прямостійні, розгалужені від основи, густо вкриті листям. Листки сидячі, еліптичні, лопатоподібні, або лінійні, 2–7 × 0.4–1.3 см, перисто-розділені, злегка жорсткі, сірувато-зелені, поля зубчасті або цілі. Верхні листи часто менші. Квіткові голови численні, від щиткоподібних до щиткоподібно-волотевих. Кільце приквітків суцвіття 5–13 мм в діаметрі; приквітки в ≈6 рядах; зовнішні й середні — від яйцеподібних до широко яйцеподібних, 3–11 × 2–6 мм; внутрішні — від ланцетних до лінійно-ланцетних, ≈ 13 × 2–3 мм. Віночок ≈ 1.4 см. Квітки від рожевого до пурпурового забарвлення. Сім'янка від жовтуватого до блідо-коричневого кольору, вузько зворотнояйцеподібний, 3.5–4 мм, вершина округла. Папуси 8–10 мм, коротко запушені на вершині, легко падають при зрілості[1].

Поширення ред.

Поширений у помірній Євразії, Індії й Пакистані; натуралізований в Австралії, Канаді, США, Нижній Каліфорнії — Мексика[2][3][4].

В Україні вид росте на солончакових луках, степах і на полях — у пд. ч. Степу[5]

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Flora of China. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 01.05.2019. (англ.)
  2. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 01.05.2019. (англ.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 01.05.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 01.05.2019. (англ.)
  5. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 354.