Піранья звичайна
| Піранья звичайна | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Pygocentrus nattereri (Kner, 1858) | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| Serrasalmus nattereri (non Günther, 1858) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Піранья звичайна[1] (Pygocentrus nattereri), інші назви — червона піранья, піранья Наттерера, — хижа прісноводна риба родини Піраньєві, що мешкає у річках та стоячих водоймах Південної Америки. Вперше описана у 1858 році. Латинська назва дана на честь австрійського натураліста Йоганна Наттерера (1787–1843).
Один з найвідоміших видів піраній, має репутацію кровожерливого хижака, небезпечного для людей та тварин.
Ареал
ред.Зустрічається на території Аргентини, Бразилії, Венесуели, Гаяни, Колумбії та Парагваю. Населяє різноманітні типи водойм як із проточною, так і стоячою водою у басейнах річок Амазонки, Парагваю, Парани, а також Ессекіби.
Опис риби
ред.
Тіло піраньї овальної форми, високе, сплюснуте з боків. Голова відносно велика, з масивною нижньою щелепою. Анальний і спинний плавці порівняно довгі, жировий плавець чітко виділений, черевні плавці — короткі. Хвостовий плавець дволопастний, зі слабкою виїмкою. Самці, як правило, трохи більші, стрункіші та яскравіші за самиць.
Зуби плоскі, трикутної форми, завдовжки до 5 мм. Зуби на верхній щелепі менші ніж на нижній і при закритому роті заходять у пази між нижніми.
Зрілі піраньї зазвичай сталевого забарвлення. Спина від оливково-зеленого до чорного кольору, боки темні із золотисто-сріблястими цятками або сріблясто-сірі, металеві. Живіт, горло та анальний плавець червоного кольору, який, однак може бути мало помітним зливаючись з основним фоном. Молодь піраній срібляста, тіло вкрите великими круглими чорними цятками.
Завдовжки риби до 35 см. Вага — до 1,5 кг. Тривалість життя — до 10 років, окремі риби в неволі можуть жити й довше.
Розмноження
ред.Статеве дозрівання настає у віці 1,5 року. Нерест сезонний — з березня по серпень. Продуктивність — декілька тисяч ікринок діаметром близько 3 мм оранжевого кольору. Шлюбні ігри починаються з першими променями сонця. Ікра викидається на підмиті коріння дерев, плавучі рослини (наприклад, водяний гіацинт) і ґрунт.
Інкубаційний період триває 2-3 дні при температурі води 26-28 °C, у холоднішій воді може тривати й до 10 днів. Через 3-5 діб мальки плавають і через місяць вже досягають сантиметрової довжини.
В акваріумі
ред.
Примітки
ред.- ↑ Маховська Л. Й., Неспляк О. С. Сучасна система хордових. Методичні вказівки із дисципліни «Систематика та еволюція хребетних тварин» для студентів ІІ курсу спеціальності «Біологія» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Інститут природничих наук, Кафедра біології та екології. — с. 13
Посилання
ред.- Піранья звичайна на сайті www.seriouslyfish.com(англ.)
- Піранья звичайна на сайті www.fishbase.org(англ.)
|
Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |