Puma
Пу́ма (нім. Puma) — німецька компанія, один із світових лідерів виробництва спортивних товарів.о Заснована в 1948 році одним із братів Дасслер.
Puma | |
---|---|
Тип | публічна компанія |
Правова форма | Societas Europaea і публічна компанія |
Галузь | Виробництво спортивних товарів |
ISIN | DE0006969603 |
Попередник(и) | Dassler |
Засновано | 1924 (1948) |
Засновник(и) | Рудольф Дасслер |
Штаб-квартира | Німеччина, Герцогенаурах |
Очільник(и) | Bjørn Guldend |
Продукція | взуття спортивний одяг аксесуар одягу спортивний інвентар |
Виторг | 3 010 000 000 € (2011) |
Чистий прибуток | ▲€269 млн (2007) |
Співробітники | 10.836 (31.12.2011) |
puma.com | |
Puma у Вікісховищі |
Історія компанії
ред.1920-ті
ред.- 1920 рік
Незабаром після Першої світової війни, на початку 1920 Дасслери на сімейній раді вирішили організувати сімейну справу — пошивши взуття. Першою продукцією сім'ї Дасслер були домашні капці і ортопедичне взуття для тренувань спортсменів — інвалідів (яких було багато після війни). Матеріалом для них служило списане військове обмундирування, а підошви вирізували із старих автомобільних покришок.
- 1924 рік
До виробництва підключився і старший брат Адольфа, Рудольф. 1 липня 1924 р. заснована «Взуттєва фабрика братів Дасслер». Два брати з протилежними характерами доповнюють один одного — Адольф — спокійний і урівноважений виробник, в той час, як Рудольф — активний і комунікабельний продавець.
- 1925 рік
Адольф винайшов і зшив перші у світі футбольні бутси з шипами, які виковували ковалі брати Целяйн. Футбольна модель виявилася зручною і разом з гімнастичними тапочками стала основною продукцією Дасслерів.
- 1927 рік
Дасслери орендували для своєї фабрики цілу будівлю, збільшили штат до 25 робітників, а виробництво — до 100 пар взуття на день. Пізніше Дасслери викупили цю фабрику.
- 1928 рік
Шиповки братів, розроблені разом з Джозефом Вайтцером, отримують патент німецького бюро. Літні Олімпійські ігри 1928 в Амстердамі — перша поява взуття братів на таких великих змаганнях. Декілька спортсменів виступають у взутті Дасслерів.
- 1929 рік
Вперше в асортименті фабрики братів з'являються футбольні бутси.
1930-ті
ред.- 1931 рік
Німецьку економіку вражає криза. Фабрика братів Дасслер не сильно схильна до даної проблеми, брати викупляють будівлю, яку доти тільки орендували. Компанія приступає до споруди 3-поверхового будинку, пізніше названого «Вілла».
- 1932 рік
На Олімпіаді 1932 року німець Артур Йонат, виступаючи у взутті «Дасслер», став третім в бігу на 100 метрів. Це стає першим серйозним успіхом рекламної кампанії, заснованої на співпраці із спортсменами.
- 1934 рік
Подія року для Адольфа — весілля. 17 березня дружиною стає Катріна Мерітц, дочка дизайнера взуття Франца Мерітца. Протягом декількох років народжуються майбутні спадкоємці — Хорст, Інге і Катрін.
- 1936 рік
На Олімпійських іграх — 36 в Берліні американський бігун Джессі Овенс у взутті «Дасслер» завоював чотири золоті медалі і встановив п'ять світових рекордів. Продажі «Фабрики братів Дасслер» перевищили 400 000 німецьких марок.
- 1938 рік
Відкривається друга фабрика Дасслерів в Герцогенаурасі. Всього їх підприємство виробляє щодня 1000 пар взуття.
- 1939 рік
Після початку Другої світової війни, незважаючи на те, що обидва брати Дасслер були переконаними членами нацистської партії, фабрики Дасслерів піддалися конфіскації нацистами, а самі брати вирушили на фронт. На одній з фабрик нацисти спробували налагодити виробництво ручних протитанкових гранатометів, проте фабричне устаткування було не пристосоване для такого виробництва, тому Адольфа повернули з армії через рік — виготовляти тренувальне взуття для німецьких солдатів.
1940-ві
ред.- 1945 рік
Містечко Герцогенаурах потрапило в американську зону окупації. Рудольф потрапив в табір для військовополонених, фабрика Дасслерів поставляє в Сполучені Штати 1000 хокейних ковзанів за умовами контрибуції. Як компенсацію за ковзани вона отримує списану амуніцію армії США — намети, старі бейсбольні рукавички і т. д.
- 1946 рік
Окупація закінчена. Рудольф повертається з табору для військовополонених. Сімейну справу братам довелося піднімати майже з нуля. Взуття «Дасслер» знову виготовлялося із залишків військової амуніції, а 47 найнятих робітників отримували зарплату товаром (дровами, пряжею тощо).
- 1948 рік
Навесні, незабаром після смерті батька, брати розлучаються унаслідок сварки. Рудольф забрав собі одну фабрику, а Адольф — іншу. Вони умовилися не використовувати назву і символіку сімейного підприємства. Аді назвав свою фірму Addas, а Руді свою — Ruda. Але вже через декілька місяців Addas перетворюється на Adidas (абревіатура від Аді Дасслер), а Ruda — в Puma. Так припинив існування всесвітньо відомий у той час бренд — Dassler. Самі брати до кінця своїх днів зберігали мовчання про причини сварки. Можливо, Руді так і не зміг пробачити Аді, що після війни той не спробував визволити його з табору для військовополонених, використовуючи знайомство з американськими офіцерами. А може бути, вони просто не змогли розділити спадок батька. У будь-якому випадку після розвалу сімейного підприємства брати один з одним не розмовляли, а Puma і Adidas стали запеклими конкурентами.
1950-ті
ред.- 1952 Літні Олімпійські ігри — бігун Жози Бартель з Люксембурга виграв перше Олімпійське золото (1500 м) для Пуми, в Хельсінках, Фінляндія.
1960-ті
ред.1970-ті
ред.1980-ті
ред.1990-ті
ред.2000-ні
ред.Діяльність
ред.Компанія виробляє спортивну екіпіровку під торговими марками Puma і Tretorn, має дочірні відділення в США (близько 20 % загальних продажів), Франції, Швейцарії, Іспанії, Гонконгу. Понад 1/3 продукції, виробленої в Німеччині експортується. Компанії (на квітень 2008 року) належить мережа з 116 магазинів. Чисельність персоналу на 2006 рік становила 6,8 тис. чоловік. Виручка в 2007 році склала 2,37 млрд. євро (зокрема оборот мережі магазинів — 406,4 млн. євро), чистий прибуток — 269 млн. євро.
Власники і керівництво
ред.Основний акціонер Puma — французька група компаній PPR (64,34 %), решта акцій знаходиться у вільному обігу. Ринкова капіталізація на квітень 2008 року — 3,68 млрд. євро.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Глобальний сайт компанії [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)