Prunus rivularis — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Prunus rivularis
гілка з листками й плодами
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Amygdaleae
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Слива (Prunus subg. Prunus)
Секція: Prunus sect. Prunocerasus
Вид:
P. rivularis
Біноміальна назва
Prunus rivularis
Scheele, 1848
Ареал

Біоморфологічна характеристика

ред.
 
квітки

Це дерево чи кущ, 10–80 дм, колюче. Гілочки голі. Листки опадні; ніжка 7–21 мм, гола чи рідко запушена на адаксіальній (верх) поверхні, залозиста дистально; пластина ланцетна, довгасто-ланцетна, еліптична чи вузько-еліптична, 4–11 × 1.5–5 см, краї від одного до подвійно городчасто-пилчасті, зубці тупі, залозисті, верхівка зазвичай загострена, іноді гостра, абаксіальна (низ) поверхня гола чи ± волосиста вздовж середніх жилок і жилок, адаксіальна зазвичай гола, рідко середні жилки волосисті. Суцвіття — 2–4-квіткові, зонтикоподібні пучки. Квіти розпускаються до чи під час появи листя; чашолистки від широко розпростертих до відігнутих, видовжено-яйцюваті, 1.5–2.5 мм, краї залозисто-зубчасті, абаксіальна поверхня гола чи слабо-волосиста, адаксіальна біля основи густо-волосиста; пелюстки білі, зворотно-яйцюваті, 4–7 мм. Кістянки зазвичай червоні, іноді жовтувато-помаранчеві, з білими крапками, кулясті, 12–25 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки яйцюваті чи майже кулясті, ± сплощені. Цвітіння: березень–квітень; плодоношення: липень–вересень[1].

Поширення, екологія

ред.

Поширений у США: Алабама, Арканзас, Каліфорнія, Колорадо, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Мериленд, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Джерсі, Північна Кароліна, Огайо, Оклахома, Пенсільванія, Теннессі, Техас[2]. Prunus rivularis зустрічається біля струмків, по периметру лісистих місцевостей, у каньйонах і ярах, на схилах, вапнякових відслоненнях і схилах прерій, а також уздовж доріг[3].

Використання

ред.

Плоди їдять сирими чи приготовленими. Плоди, як правило, досить терпкі[4].

З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого[4].

Рослина використовувалася в селекції як підщепа для поліпшення сливи Prunus cerasifera. Деревина тверда й важка; не має комерційної цінності через невеликі розміри[4].

Примітки

ред.
  1. Prunus rivularis. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 23.10.2022. (англ.)
  2. Prunus pumila. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.10.2022. (англ.)
  3. Pollard, R. P.; Rhodes, L.; Maxted, N. (2016). Prunus rivularis. The IUCN. Процитовано 23.10.2022. (англ.)
  4. а б в Prunus rivularis. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 23.10.2022. (англ.)