Prunus nigra — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Prunus nigra
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Amygdaleae
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Слива (Prunus subg. Prunus)
Секція: Prunus sect. Prunocerasus
Вид:
P. nigra
Біноміальна назва
Prunus nigra
Aiton, 1789
Ареал

Біоморфологічна характеристика ред.

Це дерево чи кущ, 30–90 дм, помірно колючий. Гілочки зазвичай голі, рідше запушені. Листки опадні; ніжка 8–22 мм, гола; пластина від широко-еліптичної до обернено-яйцеподібної форми, (5)7–11 × 3–6.5 см, краї подвійно городчасто-пилчасті, зубці тупі, залозисті, верхівка різко загострена, абаксіальна (низ) поверхня волосиста вздовж середніх жилок і великих жилок, адаксіальна гола. Суцвіття — 2–4-квіткові, зонтикоподібні пучки. Квіти розпускаються до чи під час появи листя; чашолистки від широко розпростертих до відігнутих, яйцеподібні, 2–4(5) мм, краї залозисто-зубчасті, абаксіальна поверхня зазвичай гола, рідше рідко запушена, адаксіальна гола чи запушена; пелюстки білі, часто в'януть до рожевих, від майже округлих до видовжено-обернено-яйцюватих, 8–13 мм. Кістянки червоні, помаранчеві чи жовтуваті, від кулястих до еліпсоїдних, 15–30 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки яйцювато-еліпсоїдні, сильно сплюснуті. 2n = 16. Цвітіння: квітень–червень; плодоношення: серпень–вересень[1].

Поширення, екологія ред.

Поширений у східній частині Канади й північно-східній частині США: Коннектикут, Іллінойс, Індіана, Айова, Кентуккі, Мен, Манітоба, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Північна Дакота, Нова Шотландія, Огайо, Онтаріо, Квебек, Вермонт, Вісконсин[2]. Населяє межі широколистяних лісів, низинних лісів, придорожніх чагарників; на висотах 10–800 метрів[1].

Використання ред.

Соковиті плоди їдять сирими чи приготовленими. Плід дрібний і не дуже приємний на смак], хоча смак значно покращується, якщо плоди зібрані після того, як їх торкнулися заморозки. Насіння містить синильну кислоту, і були зареєстровані випадки смерті дітей після того, як вони з'їли фрукти, не видаливши кісточок[3] 

Настій внутрішньої кори використовувався при лікуванні простудних захворювань. Настій кори використовували, щоб заспокоїти шлунок, коли він не затримує їжу[3].

З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Внутрішня кора використовувалася як терпкий фіксатор кольору при фарбуванні іншими рослинами[3].

Деревина дрібнозерниста, тверда, помірно важка. Дерево занадто мале, щоб використовувати його в комерційних цілях[3].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Prunus nigra. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 23.10.2022. (англ.)
  2. Prunus nigra. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.10.2022. (англ.)
  3. а б в г Prunus nigra. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 23.10.2022. (англ.)