Poa ursina
Poa ursina — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).
Poa ursina | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Тонконіг (Poa) |
Вид: | P. ursina
|
Біноміальна назва | |
Poa ursina Velen., 1886
|
Опис
ред.Це яскраво-зелений тонкий трав'янистий багаторічник з тонкими членистими столонами. Прикореневі листки плоскі, вузьколінійні й голі, як і вся рослина. Верхні листки лінійні, загострені, сплюснуті, у кілька разів коротші за листкові піхви. Язички досить довгі, розділені. Стебла тонкі, ниткоподібні, до 50 сантиметрів (5–50 см) заввишки, з пониклою волоттю.
Розповсюдження
ред.Вид росте у південно-східній Європі (Румунія, Україна, Албанія, Болгарія, Греція, колишня Югославія)[1][2].
Синоніми[1]:
- Poa custurae Nyár.
- Poa media Schur
- Poa transsilvanica Schur
В Україні вид росте на скелях та галявинах у субальпійському поясі східної частини Карпат, лише на хр. Мармарош (гори Зебран, Піп Іван)[3].
Екологія
ред.Це напівкриптофіт, який пристосований до прохолодних і снігових місць у високих горах. Вид населяє ґрунти, сформовані морозом і сформовані перигляціальними процесами. Ґрунти на їх ділянках у Карпатах кислі, навіть на вапняних підґрунтях. У Карпатах Poa ursina забезпечує поживний пасовищний корм худобі, який, однак, деградує до Nardetum після інтенсивного випасу[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Poa pannonica. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 04.10.2022.
- ↑ Poa pannonica. Catalogue of Life. Процитовано 04.10.2022.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 457.
- ↑ Mariana, N. Contributions regarding the study of the Nardo-Callunetea Prsg. 1949 class in the upper basin of Luncavăţ river (Vâlcea county) // Contribuţii Botanice. Grădina Botanică “Alexandru Borza” Cluj-Napoca. — 2004. — Вип. 39. — С. 89–93.