Фіматодес мінливий

вид твердокрилих
(Перенаправлено з Phymatodes testaceus)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Фіматодес мінливий
Phymatodes testaceus Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Фіматодес (Phymatodes Mulsant, 1839)
Вид: Фіматодес мінливий (Ph. testaceus)
Phymatodes testaceus
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Phymatodes testaceus
EOL: 124006
ITIS: 703134
NCBI: 295676

Фімато́дес мінли́вий (лат. Phymatodes testaceus Linnaeus, 1758) — вид жуків з родини вусачів.

Поширення

ред.

Ph. testaceus є пан'європейським видом в європейському зоогеографічному комплексі. Ареал охоплює всю Європу, Кавказ, Західну Росію, Малу Азію. В Карпатському регіоні вид розповсюджений в передгірних районах.

Зустрічається у листяних лісах, де часто є домінантом або субдомінантом серед вусачів. Дорослих комах можна побачити на стовбурах дерев, в купах дров, на стінах дерев’яних будівель тощо. Комахи не відвідують квітів. Личинка може розвиватися в деревині більшості листяних дерев, але переважно в грабі, буці, дубі та березі. Плодючість самок коливається від 100 до 130 яєць.

Імаґо невеликих розмірів. Довжина тіла коливається в межах 6-18 мм. Забарвлення дуже мінливе. Переважно тіло рудого або бурого кольорів, часто затемнене, а надкрила бурого, рудого, зеленого, синього або фіолетового забарвлення. Передньоспинка вкрита дуже рідкими цятками, з гладенькими виступами на диску, іноді з темними плямами. Гемолімфа містить кантаридин.

Від інших видів роду відрізняється довгим першим члеником задньої лапки, який в 1,5 рази довший обох наступних разом взятих.

Особливістю морфології личинки є те, що голова дуже втягнена в передньоспинку і має по одному вічку при основах вусиків. Ноги слабко розвинені, майже непомітні. Мозолі на черевці дуже дрібно ґранульовані або вкриті дрібно-комірчастою скульптурою.

Розвиток личинки триває 2 роки.

Література

ред.
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  4. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  5. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  6. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  7. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  8. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

ред.
  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 27 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]