Papaver dahlianum

вид рослин
Papaver dahlianum
Svalbard poppy (Papaver dahlianum).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Макові (Papaveraceae)
Підродина: Макові (Papaveroideae)
Триба: Papavereae
Рід: Мак (Silene)
Вид: P. dahlianum
Біноміальна назва
Papaver dahlianum
Nordh., 1932
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Papaver dahlianum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Papaver dahlianum
IPNI: 182754-2

Papaver dahlianum — вид трав'янистих рослин родини Макові (Papaveraceae), поширений у Канаді, Ґренландії, Ісландії, Північній Норвегії, архіпелазі Шпіцберген, арктичній Росії. Це національна квітка архіпелагу Шпіцбергена.

Таксономічні приміткиРедагувати

AFLP-аналіз (Solstad 2009) підтримав існування двох видів, як найчисленніших популяцій: один з арктичної Канади, включаючи зразки від типового P. cornwallisense інший з арктичної Канади, Північної Ґренландії, Шпіцбергена, материкової Норвегії, Арктики Росії й Сибіру на схід до Таймиру.

P. dahlianum має численні тичинки (24), плоди урноподібні й широкі на вершині. P. cornwallisense зазвичай має кілька тичинок (4, 8, бл. 16 чи бл. 24), плоди кулясті або субкулясті. Менші діагностичні відмінності: P. cornwallisense має менше квітів, зазвичай білі пелюстки (майже однаково часто білі й жовті у P. dahlianum), листя менш волосисте й трохи більше блакитно-зелене з більш тупими лопатями.

ОписРедагувати

Це багаторічні поодинокі трави, з центральним коренем. Простий або розгалужений стовбур підтримує від одної до кількох листових розеток, які утворюють купини до 20 см завширшки. Квітконосні стебла до 20 см або більше. Листки чергові, всі у прикореневих розетках. Черешки 1–4(5) см, до 1/2–2/3 довжини листових пластин. Листові пластини дуже мінливий за розмірами, найчастіше в діапазоні (1.0)1.2–2.6(3.0) × 0.8–1.8(2.0) см, яйцеподібні, видовжені або оберненояйцевиді в контурі, глибоко розсічені з (1)2–3 парами бічних часточок і кінцевою часточкою; часточки суміжні або перекриваються, часточки вершини підгострі рідше округлі, зелені або сірувато-зелені, від негусто до густо опушені білими або жовтуватими волосками.

Бутони від кулястих до яйцеподібних, густо вкриті чорнуватими волосками. Квіти поодинокі радіально-симетричні, 2–5(6) см у діаметрі, з 2 зрослими чашолистками (падає до або при цвітінні) і 4 пелюстками. Квіти чашоподібними й змінюють напрямок, слідуючи орбіті сонця. Пелюстки оберненояйцевидні або широко-оберненояйцевидні, зазвичай перекриваються, значно різняться за розміром між популяціями. Білі й жовті квіти трапляються однаково часто. Численні тичинки (понад 24). Плоди — урноподібні капсули 10–14(15) × (4)5–9(10) мм, найширша частина на вершині просто при переході на диск, однокамерні з численним насінням, прикріпленим уздовж швів між плодолистиками.

ВідтворенняРедагувати

Статеве розмноження насінням; вегетативного розмноження немає. Розповсюдження насіння може бути в основному за допомогою вітру або птахів.

ПоширенняРедагувати

Вид поширений у Канадському Арктичному архіпелазі, пн. та пн.-сх. Ґренландії, Ісландії, архіпелазі Шпіцберген пн. Норвегії, й на схід до Таймиру Вид не досягає Аляски або Берингії

Істотних відмінностей у середовищах проживання між P. cornwallisense та P. dahlianum не помічено. Зазвичай росте у слабо вкритих рослинністю скельних ділянках, де мало або немає конкуренції з боку інших рослин. Це морени, нестійкі схили, гірські плато, вершини та інших порушені ділянки. Зростає на добре або відносно добре дренованих, змішаних і крупнистих ґрунтах. Здається, вид абсолютно байдужий до сніжного покриву впродовж зими, як і до реакції ґрунту (рН).

ДжерелаРедагувати